Кожна з Сторін визнає права власності іншої Сторони, їх громадян та юридичних осіб по відношенню до розташованих на її території підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (філії, долі, паї, акції та інше майно), які на 1 грудня 1990 року перебували у віданні органів державного управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних та фізичних осіб, за винятком об'єктів, що збудовані з метою ліквідації наслідків форс-мажорних обставин.
Права власності на майно підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які зазначені у першій частині цієї статті, визначаються органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном і оформлюються протоколами між ними.