(1) Прокурор або обвинувачена особа, або особа, засуджена Спеціальним трибуналом, відповідно до Правил процедури і доказування, може оскаржити будь-яке з таких рішень:
(a) рішення стосовно юрисдикції;
(b) рішення, що дозволяє або забороняє звільнення особи, стосовно якої здійснюється розслідування або кримінальне переслідування;
(c) рішення, що стосується питання, яке істотно впливало б на справедливе і швидке здійснення провадження або на результат судового розгляду та у зв’язку з яким негайне ухвалення Апеляційною палатою рішення може, на думку Судді досудового провадження або Судової палати, істотно сприяти провадженню;
(d) інші рішення, які згідно з Правилами процедури і доказування підлягають оскарженню.
(2) Оскарження відповідно до пункту 1 цієї статті як таке не призводить до призупинення розгляду, якщо тільки Апеляційна палата не винесе постанови про це на прохання, подане відповідно до Правил процедури і доказування.