(1) Особа, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, і яка планувала, підбурювала, віддавала наказ або вчинила, або намагалась вчинити злочин, зазначений у статті 2 цього Статуту, несе індивідуальну відповідальність за цей злочин. Це не матиме впливу на відповідальність держав за міжнародним правом.
(2) Для цілей цього Статуту, посадове становище будь-якої обвинуваченої особи на момент ймовірного вчинення злочину, чи є вона главою держави або уряду, членом уряду або парламенту, обраним представником чи державною посадовою особою, не звільняє таку особу від кримінальної відповідальності та не пом’якшує покарання.
(3) Амністія, надана будь-якій особі, що підпадає під юрисдикцію Спеціального трибуналу щодо злочину, зазначеного у статті 2 цього Статуту, не перешкоджає кримінальному переслідуванню.