Ст. 2

Чинна редакція від 22.05.2017

Визначення термінів

Для цілей цієї Угоди терміни вживаються у такому значенні:

a) "інформація з обмеженим доступом" - інформація незалежно від її форми, природи та засобів передачі, визначена відповідно до національного законодавства як така, що потребує охорони від несанкціонованого розкриття, та доступ до якої обмежено згідно з відповідним ступенем обмеження доступу;

b) "порушення правил безпеки" - дія або бездіяльність, вчинена навмисно чи випадково, що суперечить національному законодавству Сторін, яка призводить до дійсної чи можливої компрометації інформації з обмеженим доступом;

c) "компрометація інформації з обмеженим доступом" - ситуація, коли за результатом порушення правил безпеки, інформація з обмеженим доступом втратила свою конфіденційність, цілісність чи доступність;

d) "національний орган безпеки" - державний орган, визначений Стороною для виконання та нагляду за застосуванням цієї Угоди;

e) "Сторона-джерело" - Сторона, яка передає інформацію з обмеженим доступом іншій Стороні;

f) "Сторона-одержувач" - Сторона, яка одержує інформацію з обмеженим доступом від іншої Сторони;

g) "уповноважена особа" - державний орган або юридична особа, уповноважені відповідно до національного законодавства Сторін здійснювати діяльність, пов'язану з інформацією з обмеженим доступом;

h) "контракт з обмеженим доступом" - домовленість у будь-якій формі між уповноваженими особами Сторін, що стосується передачі інформації з обмеженим доступом або створення інформації з обмеженим доступом;

i) "допуск" - висновок Національного органу безпеки про те, що фізична особа згідно з відповідним національним законодавством має право мати доступ до інформації з обмеженим доступом;

j) "дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з інформацією з обмеженим доступом" - висновок Національного органу безпеки про те, що, з точки зору безпеки, згідно з національним законодавством установа має фізичну та організаційну здатність використовувати та зберігати інформацію з обмеженим доступом;

k) "необхідне знання" - принцип, згідно з яким доступ до інформації з обмеженим доступом може надаватися лише особі, яка має підтверджену потребу для знання інформації з обмеженим доступом або володіння нею для виконання своїх обов'язків.