Національний режим та режим найбільшого сприяння
1. Кожна Договірна Сторона на своїй території надаватиме інвестиціям або доходам інвесторів іншої Договірної Сторони режим, не менш сприятливий ніж той, який вона надає інвестиціям чи доходам своїх власних інвесторів або інвестиціям чи доходам інвесторів будь-якої третьої держави, який з них є більш сприятливим для відповідного інвестора.
2. Положення пункту 1 цієї Статті не тлумачитимуться з тим, щоб зобов'язати одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої вигоду від будь-якого режиму, преференції або привілеї, які можуть бути поширені останньою Договірною Стороною, які випливають з:
а) будь-якого існуючого або створеного у майбутньому митного союзу або зони вільної торгівлі чи монетарного союзу, або подібних міжнародних угод, або інших форм регіонального економічного співробітництва, стороною яких будь-яка Договірна Сторона є або може стати; або
b) будь-якої міжнародної угоди або домовленості, які стосуються повністю або в основному оподаткування, або будь-якого внутрішнього законодавства, пов'язаного в цілому або частково з оподаткуванням.