Націоналізація і експропріація
1. Інвестиції інвесторів будь-якої Договірної Сторони не націоналізуються, експропріюються або реквізуються чи піддаються заходам, які мають рівний вплив з націоналізацією або експропріацією (далі - "експропріація") на території іншої Договірної Сторони, за винятком дій, спрямованих на суспільну мету, пов'язану з внутрішніми потребами, які здійснюються на основі законного процесу, на недискримінаційній основі і за умови невідкладної, адекватної і ефективної компенсації.
2. Така компенсація дорівнює чесній ринковій вартості інвестицій, яка визначається напередодні експропріації або до того моменту, коли про майбутню експропріацію стало відомо у суспільстві таким чином, що це зашкодило вартості інвестиції, в залежності від того, що мало місце раніше. Компенсація включає виплати, які нараховуються за процентними ставками LIBOR за 6 місяців стосовно валюти, в якій була здійснена інвестиція, починаючи з дати експропріації до дати платежу. Компенсація здійснюється у вільно конвертованій валюті і може бути негайно переведена до країни, визначеної відповідними отримувачами компенсації.
3. Інвестори будь-якої Договірної Сторони, яких зачіпають такі заходи, мають право, відповідно до законодавства Договірної Сторони, яка здійснює компенсацію, на негайний розгляд судовими або іншими незалежними органами такої Договірної Сторони питання про законність експропріації, її процес і оцінку інвестиції відповідно до принципів, викладених у пункті 1 цієї Статті.