Додаток В
Документація з питань політики України
у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики
Витяги з огляду МЕА енергетичного сектору України «Україна 2012»»
Проект «Оновлення енергетичної стратегії України на період до 2030 року» був оприлюднений для консультацій в червні 2012 р. Проголошена в ньому стратегія вирішення завдань в енергетичному секторі включає: розробку комплексної та ефективної нормативно-правової бази для сприяння конкуренції, дерегуляції та диверсифікації джерел постачання енергії; нарощування розробки внутрішніх енергоресурсів; заходи щодо підвищення енергоефективності; ціноутворення, що покриває витрати; та поліпшення умов для залучення приватних інвестицій. Ця стратегія є кроком у правильному напрямі, але в ній все ще переважають заходи, спрямовані на постачання енергоносіїв. Більша зосередженість на ефективності та заходах в сфері енергоспоживання, де потенційна економія є великою і могла б бути досягнута з відносно малими витратами принаймні в порівнянні з будівництвом нових об’єктів виробництва та транспортування енергії - сприяла б скороченню залежності від імпорту, пом’якшенню впливу підвищення цін на енергоресурси та розвитку сектору послуг, який може створювати нові робочі місця та стимулювати економічне зростання.
З боку постачання, за оцінками цього огляду, Україна в недалекому майбутньому зможе позбутися залежності від імпорту природного газу за рахунок суттєвого нарощування внутрішнього видобутку газу, як природного, так і нетрадиційного, розробки потенціалу біомаси та вигод від підвищення рівня енергоефективності. Крім того, у цьому огляді також оцінюється, що є великий потенціал для залучення інвестицій у модернізацію вугледобувної, електро- та теплогенеруючої галузей України, а також у транспортування тепла та газу.
З боку споживання великим є потенціал енергоефективності та енергозбереження, особливо в промисловості та житловому секторі, проте цей потенціал залишається значною мірою невикористаним та недостатньо врахованим у сучасній енергетичній політиці. Підвищивши пріоритетність заходів з енергоефективності Україна могла б отримати значну економію енергоресурсів, особливо природного газу. Для цього знадобиться нормативно-правова база, що відкриє шлях для приватного та державного фінансування разом з одночасним та поступовим скасуванням субсидій на природний газ для населення та систем централізованого теплопостачання. Такі субсидії є нежиттєздатними та перешкоджають інвестиціям. Більше того, в довгостроковій перспективі Україна могла б отримати вигоди від перенаправлення коштів, які зараз витрачаються на субсидії, у фінансові механізми, що сприятимуть використанню потенціалу енергоефективності країни.
Трансформація енергетичного сектору України має розпочатися з радикальної зміни в її підході до енергоефективності. Наявний потенціал потрібно ґрунтовно оцінити для визначення його внеску в досягнення найменш витратної часової кривої забезпечення енергоресурсами. Національна енергетична стратегія повинна прийняти комплексний підхід до заходів з енергопостачання та споживання в кожній галузі та додати конкретики стосовно заходів, що забезпечать скорочення споживання і того, як саме протягом наступних двох десятиліть можна буде задовольняти загальний попит найбільш надійним та ефективним способом. Скорочення попиту на енергоресурси має бути ключовим пріоритетом для уряду.
З огляду на фінансові обмеження в Україні та нагальну потребу в прогресі, енергетична політика має більше зосередитися на підвищенні рівня енергоефективності в будівлях та системах централізованого теплопостачання шляхом нормативно-правового регулювання та фінансових стимулів. Треба посилити будівельні норми, поширити їх застосовність та забезпечити виконання. Потрібно впровадити більш жорсткі стандарти енергоефективності для побутових електроприладів. Необхідно сприяти створенню асоціацій власників житла та отриманню ними, за допомоги державних та приватних банків, інвестицій для підвищення енергоефективності і встановлення лічильників енергії. В енергоємних галузях слід ширше застосовувати системи та технології енергоменеджменту. Енергоаудити малих та середніх підприємств можуть допомогти їм визначити та впровадити енергоефективні заходи. Спираючись на досвід інших країн з перехідною економікою та спеціалізованих організацій-донорів, потрібно докладати більше зусиль для розвитку технічних можливостей та посилення інформаційних кампаній, і таким чином сприяти отриманню вигоди від підвищення енергоефективності.
Перспективні та ефективні програми необхідні для централізованого теплопостачання, особливо для забезпечення побудинкового обліку та просування до тарифів, які забезпечують відшкодування витрат на технічне обслуговування та вдосконалення систем. Важливо, щоб житлові та інші будівлі мали засоби обліку та регулювання теплоспоживання. Для розробки стратегій та програм в цій сфері потрібна більш міцна організаційна база на центральному та місцевих рівнях. Розширення співробітництва з муніципалітетами та іншими зацікавленими сторонами на місцях допоможе: визначити проблеми, дати кількісну оцінку потенціалу, отримати більш якісні дані, розробити заходи та контролювати результати.
Зусилля з реформування енергетичних субсидій повинні супроводжуватися програмами цільової підтримки для захисту вразливих верств населення від повного впливу підвищення тарифів на енергію, і одночасно створенням міцних політичних засад для підтримки енергоефективності. Вони також мають супроводжуватися систематичним встановленням лічильників та забезпечувати можливість відповідно регулювати споживання.
Процес формування енергетичної політики виграв би від вдосконалення організаційних процедур та координації різних завдань в одному провідному міністерстві. Використання кращих та більш повних вихідних даних, в тому числі за рахунок більшої прозорості та інформації про якість послуг, що надаються споживачам, сприяло б плануванню енергетичної політики, аналізу її ефективності, включаючи аналіз витрат, вигод, а також, моніторингу й оцінці за чіткими показниками.
Основні рекомендації
Уряд України має:
Сприяти досягненню консенсусу. Продовжити діяльність щодо збільшення прозорості та рівня консультацій стосовно запропонованих стратегій, політики та законодавства для отримання зауважень від громадськості, промисловості та інших зацікавлених сторін. Розвиток нормативно-правової бази повинен сприяти консенсусу та відображати зауваження зацікавлених сторін, і в результаті, ще до розробки законодавства має привести до узгодженої комплексної стратегії з чіткими завданнями та часовими рамками для виконання.
Зміцнити формування енергетичної політики в рамках уряду. Всі міністерства, відомства та регулюючі органи, що мають відношення до енергетичної політики, повинні брати участь в її формуванні. Відповідальність за розробку енергетичної стратегії, моніторинг результатів та здійснення всіх заходів мають бути зосереджені в одному провідному міністерстві.
Поліпшити якість даних та процес збору і використання статистичних даних. Забезпечити, щоб в основу Оновлення Енергетичної стратегії України до 2030 року був покладений точний енергетичний баланс, щоб мати можливість в майбутньому розробляти основні напрями виробництва, постачання та споживання енергії з застосуванням чітких політичних стратегій для досягнення цілей та можливістю співставлення на міжнародному рівні.
Сприяти енергоефективності. Посилити політику енергоефективності, щоб скоротити споживання енергії населенням, транспортом, комерційним та громадським сектором. Модернізувати системи централізованого теплопостачання, щоб скоротити енергоспоживання, забезпечити постачання тепла та отримання споживачами вигод у вигляді надійності та в більш довгостроковій перспективі зменшення рахунків за енергію.
Підвищити енергетичну безпеку. Покращити енергетичну безпеку шляхом нарощування видобутку нафти та природного газу; скороченням споживання природного газу централізованим теплопостачанням (що зменшить залежність від імпорту газу); модернізувати газотранспортну систему для підвищення її ефективності та диверсифікації поставок через взаємозв’язки з ринками Центральної Європи. Крім того, повністю реалізувати потенціал країни щодо розробки відновлюваних енергоресурсів, зокрема біогазу та муніципальних відходів для виробництва тепла та електроенергії.
Витяги з восьмого спільного звіту
щодо співробітництва в енергетичній галузі Виконання Меморандуму між Україною та ЄС про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі протягом 2013 року
Меморандум між Україною та ЄС про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі був підписаний 1 грудня 2005 року, а у 2008 році до нього були внесені зміни. Меморандум про порозуміння визначає спільну стратегію поступової інтеграції енергетичного ринку України до енергетичного ринку ЄС і складається з дорожніх карт, що охоплюють такі сфери: (1) ядерна безпека; (2) інтеграція ринків електроенергії та газу; (3) безпека електропостачання та транзиту вуглеводнів; (4) вугільна галузь; (5) забезпечення енергоефективності та сприяння розвитку відновлюваної енергетики.
В рамках програми дій ЄІСП 2012 року для України 20 грудня 2013 року Європейський Союз та Україна спільно розробили та підписали Угоду про фінансування бюджетної підтримки на суму 45 млн євро під назвою «Продовження підтримки реалізації енергетичної стратегії України». Ці додаткові обсяги фінансування дозволять ЄС продовжувати надавати підтримку реформам України в цій галузі та сприятимуть виконанню норм і зобов’язань України, взятих нею під час приєднання до Енергетичного Співтовариства. Програма передбачає три варіативні транші, які надаватимуться по досягненні показників виконання згідно з переліком у 2014, 2015 та 2016 роках. Програма передбачає такі конкретні завдання:
(і) зменшення рівня забруднення навколишнього середовища підприємствами електроенергетичної галузі та зокрема, досягнення прогресу у впровадженні положень Директиви ЄС щодо великих спалювальних установок; (іі) підвищення якості нафтопродуктів та впровадження системи перевірки якості з метою переходу на стандарти Євро-4 та Євро-5; та (ііі) підвищення рівня енергетичної безпеки шляхом створення системи запасів нафти та нафтопродуктів.
Після прийняття та оприлюднення енергетичної стратегії до 2030 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості розробляє План реалізації стратегії. План реалізації стратегії, зокрема, буде спрямований на виконання зобов’язань України, взятих нею в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
У вересні 2013 року Секретаріатом Енергетичного Співтовариства також був оприлюднений «Річний звіт про впровадження положень нормативної бази Європейського Співтовариства відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства», до якого вдруге було включено інформацію про Україну. Цей звіт звертає увагу на необхідність проведення сторонами Договору подальшої роботи над питаннями відкриття енергетичних ринків, на яких переважну роль відіграє держава шляхом управління діючими енергетичними підприємствами, надання субсидій і регулювання цін на енергоносії за деякими винятками.
Дорожня карта у сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії
Для розв’язання найважливішого питання енергоефективності в галузі теплопостачання Кабінет Міністрів України в липні 2012 року схвалив План дій «Про регуляторну підтримку впровадження енергоефективної політики споживання тепла та модернізації галузі теплопостачання». Цей план також спрямований на виконання деяких положень Директиви щодо енергетичних послуг: зокрема, пов’язаних з укладанням контрактів на підвищення рівня енергоефективності. Проте, після перестановок у складі уряду, що мали місце в 2012 році, подальший поступ у виконанні цього плану новим Кабінетом Міністрів був незначним. З метою виконання зобов’язань, взятих Україною в рамках Договору про створення Енергетичного Співтовариства, до якого Україна приєдналася в лютому 2011 року, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України підготувало проект Національного плану дій у сфері енергоефективності до 2020 року (далі - НПД ЕЕ), як це передбачається Директивою 2006/32/ЕС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 5 квітня 2006 року. В лютому 2013 року цей проект НПД ЕЕ отримав офіційну підтримку з боку Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Протягом 2013 року у зв’язку зі змінами в уряді України проект НПД ЕЕ неодноразово погоджувався з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України та іншими зацікавленими органами.
Крім того, Державним агентством з енергоефективності був розроблений проект закону «Про ефективне використання енергоресурсів». Цей закон має замінити Закон «Про енергозбереження» від 1994 року, який одностайно визнається застарілим. У серпні 2013 року законопроект нарешті був поданий на розгляд до Верховної Ради і з того часу чекає на перше читання. Цей закон має внести суттєві позитивні зміни до законодавства у сфері енергоефективності: зокрема, що стосується енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту, і був узгоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Хоча проект закону «Про енергетичну ефективність будівель» був схвалений у першому читанні в 2012 році, в другому читанні, яке відбулося в жовтні 2013 року, його відхилили. В результаті зараз його доопрацьовує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яке також готує відповідне вторинне законодавство. Вже затверджені деякі супутні норми і правила: наприклад, метод розрахунку енергетичних характеристик будівель. Важливо, щоб вищезгаданий проект відображав головні положення Директиви ЄС щодо енергетичних характеристик будівель відповідно до вимог Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
Поточні статистичні дані щодо показників енергоефективності загалом не дають підстав стверджувати, що в цій сфері відбулися значні позитивні зміни. Винятком є показники енергоефективності великих промислових підприємств, які працюють в умовах міжнародної конкуренції. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) провело поглиблене дослідження енергетичної галузі України, яке фінансувалося спільно з ЄС і результати якого були опубліковані в жовтні 2012 року. У звіті за підсумками проведеного дослідження окремо наголошується на необхідності рішучих кроків для розв’язання проблем, що постали перед Україною у сфері енергоефективності. Надані рекомендації загалом були прийняті українськими органами влади, а Міністерство енергетики та вугільної промисловості визнало необхідність включення висновків за результатами дослідження МЕА до оновленої Енергетичної стратегії на період до 2030 року. Для успішної реалізації основних положень стратегії, схваленої урядом України 24 липня 2013 року, будуть розроблені та затверджені програмні документи, визначені у стратегії.
Наприкінці 2012 року Агентством ініційовано проведення експертами Секретаріату енергетичної хартії в 2013 році поглибленого огляду політики та програм України у сфері енергоефективності. Надані рекомендації наголошують на необхідності прискорення реформ у цій сфері, що в свою чергу дозволить покращити інвестиційні перспективи та вжити заходи, які б забезпечили наявність відповідно структурованої інституційної бази для відповідного формування, моніторингу, аналізу та перегляду політики у сфері енергоефективності будівель та її подальшої реалізації.
Частка енергії з відновлюваних джерел в кінцевому енергоспоживанні до 2020 року була встановлена для України на рівні 11% порівняно з показником 5,5% у базовому 2009 році. Хоча проектом нової Енергетичної стратегії передбачається суттєве збільшення використання відновлюваних джерел, для досягнення цього амбітного показника до 2020 року необхідно докласти подальші зусилля. Крім цього, згідно з цим рішенням і положеннями статей 4, 27 Директиви ЄС щодо відновлюваних джерел енергії, Україною був розроблений проект Національного плану дій у сфері відновлюваної енергетики.
У 2012 році Верховна Рада України прийняла Закон № 4970-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив з вмістом біокомпонентів», яким внесені зміни до Закону 1391 «Про альтернативні види палива», в частині поетапного збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого палива моторного. Законом передбачається, що в 2013 році рекомендований вміст біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та (або) реалізуються на території України, становитиме не менш 5% (об’ємних), у 2014-2015 роках обов’язковий вміст не менш 5% (об’ємних), а в 2016 році обов’язковий вміст становитиме не менше 7% (об’ємних).
З метою забезпечення виконання Україною своїх зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством, Україна впроваджує систему енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів, розроблену у відповідності до оновленого законодавства ЄС. В рамках виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством постановою Кабінету міністрів України від 07 серпня 2013 року № 702 затверджені технічні регламенти щодо маркування, розроблені Держенергоефективності зокрема:
- технічний регламент енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів;
- технічний регламент енергетичного маркування побутових електричних холодильників;
- технічний регламент енергетичного маркування побутових пральних машин.
Україна також бере активну участь в ініціативі «Угода мерів», започаткованій Європейською комісією, до якої залучені місцеві та регіональні органи влади, які добровільно зобов’язалися підвищувати рівень енергоефективності та використовувати відновлювані джерела енергії на своїй території. Завдяки взятим на себе зобов’язанням, підписанти Угоди планують виконати і перевиконати плановий показник Європейського Союзу щодо скорочення викидів С0 2 на 20% до 2020 року. У 2011 році до Угоди мерів приєдналися країни Східного партнерства та Середньої Азії. На сьогодні Угоду мерів підписали 45 міст в Україні.
Фонд Е5Р19 під управлінням ЄБРР, в основу якого покладений змішаний механізм визначення проектів з енергоефективності та довкілля на рівні органів самоврядування в Україні, зміг розробити значну кількість проектів у галузі, що є відображенням справжньої зацікавленості місцевих органів влади у інвестуванні в проекти підвищення енергоефективності. До грудня 2013 року загалом було затверджено 9 проектів з загальним обсягом інвестицій в розмірі 160 млн євро, приблизно 20% яких склали гранти фонду Е5Р.