(1) Українська сторона забезпечує фінансування частини витрат, які не входять у долю, взяту на себе Німецькою стороною, згідно статті 2.
Гарантії, дані Міністром енергетики і електрифікації України 12 лютого 1992 року, є складовою частиною цієї угоди (додаток 3).
У комерційній угоді з постачальником Українська сторона повинна домовитись про умови, згідно яких постачальник зобов'язаний дати гарантії щодо завдання, запланованого Німецькою стороною у відношенні розрахунків, які сплачені по угоді, ст. 2.
Українська сторона інформує Німецьку сторону про необхідність використання гарантій у зв'язку з порушенням угоди з боку постачальника.
(2) Українська сторона забезпечує, крім того, необхідні для реалізації проекту дозволи та виконання всіх необхідних робіт якісно і в строк.
Більш того, Українська сторона забезпечує усунення забруднення навколишнього середовища, яке перевищує межі допустимого і шляхом реалізації проекту на строк не менше 15 років, завдяки експлуатації у відповідності з технологією та через необхідний догляд за установкою.
(3) Якщо встановлені угодою обов'язки не будуть виконані, то Українська сторона відшкодує витрати по платежам, які здійснені на користь України Німецькою стороною, і сплатить процентну ставку - 6% (прописом: шість відсотків від ста) за рік.
Теж саме відноситься до ситуації, якщо буде встановлено, що викладена в ст. 1 угоди мета проекту не може бути досягнута.
Нарахування процентів здійснюється з моменту виплати грошей і завершується на кінець дня, коли будуть відшкодовані витрати.
(4) Українська сторона інформує Німецьку сторону про хід виконання проекту, подає необхідні відомості і надає представникам німецької сторони чи її уповноваженим вільний доступ до установки і до відповідної документації з питань експлуатації установки.