1. Кожна Сторона на території своєї держави вживає належні заходи для забезпечення фізичного захисту спеціальних вантажів відповідно до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу ( 995_024 ) від 26 жовтня 1979 року.
2. Відпрацьоване ядерне паливо підлягає охороні озброєними вартами (охороною) протягом всього шляху проходження. Забезпечення охорони свіжого ядерного палива та інших спеціальних вантажів регламентується законодавством держав Сторін.
3. Пунктами зміни варт (охорони) та передачі відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами є українські залізничні станції Чоп, Хутір Михайлівський і Куп'янськ-Сортувальний.
4. Сторони забезпечують безпеку перебування на території своєї держави варт (охорони) держав інших Сторін, що здійснюють охорону транспорту зі спеціальними вантажами, їх розміщення, безперешкодне повернення з наявним озброєнням та спорядженням, використання вартами (охороною) каналів зв'язку, а також на прохання інших Сторін, здійснюють матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування особового складу варт (охорони). Витрати, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності особового складу варт (охорони) та персоналу супроводу спеціальних вантажів несе Сторона, від якої вони відряджені.
5. Порядок зміни варт (охорони) і передачі відповідальності за охорону транспорту зі спеціальними вантажами, включаючи умови перебування російської і словацької варт (охорони) на території України та порядок доступу до транспорту зі спеціальними вантажами представників органів, які здійснюють прикордонний, митний, санітарний та радіаційний контроль, визначається у Додатку N 3, який є невід'ємною частиною цієї Угоди.
6. Відповідальність за втрату спеціальних вантажів (їх частин) несе Сторона, під юрисдикцією держави якої знаходиться варта (охорона), що здійснювала охорону транспорту зі спеціальними вантажами на момент їх втрати, а в тих випадках, коли спеціальні вантажі транспортувалися без охорони, - Сторона, на території держави якої сталася втрата.