Вирішення спорів між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони
1. Будь-який інвестиційний спір між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони вирішується шляхом переговорів.
2. Якщо спір, відповідно до пункту 1 цієї Угоди не може бути вирішений протягом шести (6) місяців з моменту отримання письмового повідомлення, спір, на запит інвестора, вирішується:
a. компетентним судом Договірної Сторони, чи
b. за допомогою процедур примирення або арбітражного розгляду в Міжнародному центрі вирішення інвестиційних спорів (ICSID), заснованому Конвенцією про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними громадянами, що відкрита для підписання в м. Вашингтон 18 березня 1965 року ( 995_060 ). У випадку арбітражу, кожна Договірна Сторона цією Угодою безповоротно погоджується заздалегідь, навіть у випадку відсутності окремої арбітражної угоди між Договірною Стороною та інвестором, на передачу будь-якого такого спору до цього Центру. Ця згода передбачає відмову від вимоги вичерпання внутрішніх адміністративних та юридичних засобів правового захисту; чи
c. арбітражним судом з трьох арбітрів згідно з Арбітражними правилами Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (UNSITRAL) ( 995_059 ), зі змінами, що були прийняті обома Договірними Сторонами під час подачі прохання про ініціацію арбітражної процедури. У випадку арбітражного розгляду, кожна Договірна Сторона, за цією Угодою безповоротно погоджується заздалегідь, навіть у випадку відсутності окремої арбітражної угоди між Договірною Стороною та інвестором, на передачу будь-якого спору до вищезгаданого суду; чи
d. арбітражним судом згідно з Арбітражними правилами Міжнародної торгової палати (ІСС) ( 988_008 ).
3. Рішення має бути остаточним та обов'язковим; воно має виконуватись відповідно до національного законодавства; Договірні Сторони забезпечують визнання та виконання арбітражного рішення згідно з відповідними законодавством.
4. Договірна Сторона, яка є стороною спору не буде, на будь-якій стадії примирення, арбітражного процесу чи виконання рішення, висувати протест щодо інвестора, який є іншою стороною спору, стосовно того, що він отримав відшкодування в силу гарантії, що покриває частку або всі втрати.
5. Інвестор, який передав спір до національного суду відповідно до пункту 2(а) цієї статті чи до одного з арбітражних судів, зазначених у пункті 2(b)-(d), не має права передавати цей спір до іншого суду. Вибір інвестора щодо суду чи арбітражного суду є остаточним та обов'язковим.