1. Громадянин держави однієї Договірної Сторони, який є членом дипломатичного представництва, консульської установи або представником його держави при міжнародній організації, розташованих на території держави іншої Договірної Сторони, та користується паспортами, зазначеними в статті 1 цієї Угоди, повинен отримати візу для в’їзду на територію держави іншої Договірної Сторони.
2. Вимога щодо оформлення візи, зазначена в пункті 1 цієї статті, застосовується також до другого з подружжя члена дипломатичного представництва, консульської установи або представника його держави при міжнародній організації, їхніх дітей (віком до 21 року) та батьків, що перебувають на їхньому утриманні, які користуються дійсними дипломатичними або службовими паспортами.
3. Після здійснення відповідної акредитації особи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї статті, в’їжджають, перебувають, виїжджають та прямують транзитом територією держави іншої Договірної Сторони без віз протягом періоду їхнього призначення.