Ст. 1. Визначення

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво в сфері науки і технологій · порівняння редакції від 2005-06-07 з редакцією від 2006-12-27

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Визначення

1.1. Для цілей цього Додатку:

"інтелектуальна власність" має таке ж значення, що й у статті 2 Конвенції, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, підписаної у м. Стокгольм 14 липня 1967 року, зі змінами від 2 жовтня 1979 року ( 995_169 ).

"об'єкти права інтелектуальної власності" - результати інтелектуальної діяльності.

"учасник Сторони" - організація, асоціація підприємств, юридична особа, фізична особа Сторони, що бере безпосередню участь у виконанні робіт під час здійснення співробітництва в рамках цієї Угоди. Стаття 2

Права на об'єкти права інтелектуальної власності та їхня охорона

2.1. Кожна Сторона залишається власником об'єктів права інтелектуальної власності (як запатентованих, так і незапатентованих), права на які належали їй до підписання цієї Угоди, або результатів, які можуть бути отримані в ході діяльності поза рамками цієї Угоди.

2.2. Права на об'єкти права інтелектуальної власності, отримані у ході співробітництва, розподіляються на умовах, визначених в договорах (контрактах), що укладаються учасниками Сторін в ході двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій, з урахуванням внеску кожного з учасників Сторін.

2.3. Сторони проводять консультації з метою вжиття заходів щодо охорони таких об'єктів, в тому числі шляхом подання заявок на отримання документів, що засвідчують права на об'єкти права інтелектуальної власності.

2.4. Під час визначення черговості подання заявок на видачу охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності учасники Сторін беруть до уваги таке:

- заявки на видачу охоронних документів на результати, отримані в Україні, спочатку подаються в Україні українською стороною;

- заявки на видачу охоронних документів на результати, отримані в Туреччині, спочатку подаються у Туреччині турецькою стороною.

2.5. Якщо учасники Сторін вважають доцільним отримати охоронні документи, що засвідчують права інтелектуальної власності на ці результати, в країнах інших ніж Україна і Туреччина, вони вживають відповідні заходи за спільною згодою.

2.6. Протягом місяця з дати подання заявки на отримання охоронного документа Сторони обмінюються копіями документів та їхніх додатків.

2.7. У будь-якій заявці на отримання охоронного документа на права інтелектуальної власності й після проведення консультацій з основними виконавцями, - імена вчених, які за цією Угодою зробили внесок в отримання результату (об'єкту), про захист права на який подається заявка, визнаються обома Сторонами як імена винахідників.

2.8. Кожна Сторона має право для власних дослідницьких потреб безкоштовно використовувати об'єкти права інтелектуальної власності, отримані у зв'язку з виконанням спеціальних контрактів, незалежно від того, запатентовані вони чи ні.

2.9. Сторони інформують одна одну про роботу, як проводиться, та про об'єкти права інтелектуальної власності, отримані в процесі виконання цієї Угоди, особливо такі, що є складовою частиною спільних дослідницьких проектів, таким чином, щоб мати змогу прийняти будь-яке спільне рішення про захист зазначених результатів.

Закреслене — текст редакції від 2005-06-07, підкреслене — текст редакції від 2006-12-27. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2005-06-07 або 2006-12-27.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.