ПРОФЕСІЙНЕ Й ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ДОПОМОГА
1. Митні органи Договірних Сторін, за власною ініціативою або за запитом, надають один одному інформацію щодо:
a) примусових заходів, які можуть бути корисними у попередженні порушень та, зокрема, особливих засобів боротьби з порушеннями;
b) нових способів та методів вчинення порушень;
c) товарів, відомих як предмети митних правопорушень, а також транспорт та методи зберігання, що використовувались по відношенню до цих товарів;
d) осіб, стосовно яких відомо, що вони вчинили митне правопорушення або підозрюються у підготовці до вчинення митного правопорушення;
e) будь-яких інших даних, що можуть допомогти митним органам в аналізі ризиків для цілей контролю і спрощення;
f) випадків, коли митний орган, що запитує, має причини сумніватись в інформації, наданої особою, причетною до митних справ;
g) зауважень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю;
h) технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів та
i) їх відповідного митного законодавства.
Договірні Сторони через свої митні органи будуть прагнути до співробітництва у частині:
a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для свого персоналу;
b) створення і підтримання каналів зв'язку між їх митними органами з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;
c) забезпечення ефективної координації дій їх митних органів, у тому числі, обміну персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;
d) обрання і випробування нового обладнання та процедур;
e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур та
h) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.