1. Ця Угода регулює правовий режим місцевого прикордонного руху на спільному кордоні держав Договірних Сторін.
2. У цій Угоді встановлюються такі визначення:
а) місцевий прикордонний рух - регулярний перетин спільного державного сухопутного кордону жителями прикордонної зони держави однієї Договірної Сторони з метою перебування у прикордонній зоні держави іншої Договірної Сторони з суспільних, культурних або сімейних причин та з обґрунтованих економічних причин, які відповідно до національного законодавства держави іншої Договірної Сторони не визнаються прибутковою діяльністю, протягом періоду, який не перевищує термінів перебування, встановлених у цій Угоді;
b) прикордонна зона - територія адміністративних одиниць держав Договірних Сторін, наведених у Додатку 1 до цієї Угоди, яка не перевищує 30 кілометрів від спільного кордону; якщо частина такої адміністративної одиниці лежить на відстані між 30 та 50 кілометром від лінії кордону, то вона тим не менш визнається частиною прикордонної зони;
c) дозвіл на перетин кордону в межах місцевого прикордонного руху (далі - «дозвіл») - документ, який дає право жителям прикордонної зони перетинати спільний кордон держав Договірних Сторін в межах місцевого прикордонного руху, згідно з умовами, визначеними у цій Угоді;
d) жителі прикордонної зони - особи, які щонайменше впродовж 3 років на законних підставах проживають в прикордонній зоні держав Договірних Сторін; положення цієї Угоди поширюються також на подружжя, їхніх неповнолітніх або повнолітніх дітей, які перебувають на їхньому утриманні (у тому числі усиновлених), навіть якщо вони на законних підставах проживають у прикордонній зоні менше ніж 3 роки.