1. Жителі прикордонних районів можуть перетинати кордон пішки, на велосипедах і гужовому транспорті, що їм належать.
2. Жителі прикордонних районів можуть переміщувати через кордон легкові транспортні засоби, що їм належать, без реєстрації їх на території прикордонних районів упродовж строку, визначеного законодавством держави Сторони перебування.
3. У разі необхідності прикордонні власті держав Сторін за письмовою домовленістю та за погодженням із місцевими органами влади можуть змінювати режим роботи місцевих пунктів пропуску (місць перетинання кордону).
4. Жителі прикордонних районів можуть переміщувати через кордон у місцевих пунктах пропуску (місцях перетинання кордону) товари, не призначені для виробничої або іншої комерційної діяльності, у кількості, що не перевищує передбачені законодавством держав Сторін норми ввозу (вивозу) товарів без сплати митних зборів та податків.
5. У разі перевищення норм, зазначених у пункті 4 цієї статті, а також за наявності у жителів прикордонних районів наміру ввезти (вивезти) товари, призначені для виробничої чи іншої комерційної діяльності або ввіз (вивіз) яких заборонений чи вимагає наявності дозвільних документів відповідних органів держав Сторін, їхнє проходження через місцеві пункти пропуску (місця перетинання кордону) не допускається. У цьому випадку жителі прикордонних районів зобов'язані перетинати кордон у пунктах пропуску, передбачених Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною та Російською Федерацією від 8 лютого 1995 р. ( 643_257 )
6. Прикордонні власті держав Сторін у міру необхідності обмінюються між собою переліками товарів, ввіз (вивіз) яких заборонений або вимагає наявності дозвільних документів відповідних органів держав Сторін, для завчасного інформування жителів прикордонних районів.