Захист інформації
1. Учасники спільної діяльності від обох Сторін визначають переліки технічних даних, що відносяться до виробів і технологій, що охороняються, якими вони передбачають обмінюватись. Такі переліки підлягають затвердженню уповноваженим органом (уповноваженими органами) Сторони, що передає, з дотриманням законодавства її держави.
2. Ніщо в цій Угоді не розглядається як зобов'язання будь-якої зі Сторін надавати інформацію у рамках цієї Угоди, якщо розкриття такої інформації суперечить інтересам безпеки її держави.
3. У рамках спільної діяльності Сторони не здійснюють обмін таємною інформацією. Якщо надання конкретної інформації, що відноситься в державі будь-якої зі Сторін до розряду таємної інформації, буде визнано Сторонами необхідним для спільної діяльності, порядок передачі та захисту подібної інформації, а також поводження з нею регулюється відповідно до законодавства держав Сторін і Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємну охорону секретної інформації ( 643_145 ) від 2 грудня 2000 року.
4. Поводження з конфіденційною інформацією здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін. Така інформація не розкривається та не передається будь-яким третім сторонам (третім особам) стосовно цієї Угоди без згоди у письмовій формі Сторони, її уповноваженого органу (уповноважених органів) та учасників спільної діяльності, які надають інформацію.
5. Сторони через свої уповноважені органи вживають всіх необхідних заходів для захисту всієї переписки, яка містить конфіденційну інформацію, яка передається в ході виконання цієї Угоди.
6. Кожна Сторона через свій уповноважений орган (свої уповноважені органи) скорочує до мінімуму кількість осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації, що передається іншою Стороною в цілях виконання цієї Угоди, обмежуючи коло таких поінформованих осіб співробітниками та спеціалістами, що знаходяться на державній службі та є громадянами її держави, яким доступ до такої інформації необхідний для виконання своїх службових обов'язків відповідно до цієї Угоди. Сторона, що отримує може здійснити подальшу передачу такої інформації будь-яким третім сторонам (третім особам) тільки зі згоди у письмовій формі Сторони, що передає, отриманої через її уповноважений орган (уповноважені органи). При цьому уповноважені органи Сторін не розглядаються в якості третіх сторін (третіх осіб).
Кожна Сторона зобов'язує своїх учасників спільної діяльності скорочувати до мінімуму кількість осіб, які мають доступ до конфіденційної інформації, що передається учасниками спільної діяльності один одному в ході виконання цієї Угоди, обмежуючи коло таких поінформованих осіб співробітниками та спеціалістами, що є громадянами її держави, яким доступ до такої інформації необхідний для виконання своїх службових обов'язків на виконання цієї Угоди. Без шкоди для положень пункту 4 цієї Статті, у випадку, якщо учасники спільної діяльності, що отримуватимуть, побажають здійснити подальшу передачу такої інформації будь-яким іншим особам, крім тих, які вказані вище, вони можуть поступити таким чином тільки зі згоди у письмовій формі учасників спільної діяльності, що передають.
7. Сторони зобов'язують учасників спільної діяльності підтримувати режим забезпечення ефективного захисту від розкриття будь-якої конфіденційної інформації стосовно виробів і технологій, що охороняються, яка може стати відомою їм у ході здійснення спільної діяльності.