1. Особи, зазначені у статті 1 цієї Угоди перебувають на території іншої з держав протягом періоду, що не перевищує дев’яноста (90) днів з дати першого в’їзду.
2. Компетентні органи держави, що приймає, можуть продовжити строк перебування, згаданий у частині першій цієї статті, на підставі письмового звернення дипломатичного представництва або консульської установи держави, що направляє.