Ст. 9

Чинна редакція від 07.07.2000

Умови перетинання державного кордону групами з надання допомоги та режим їхнього перебування на території держави Сторони, яка запитує

Групи з надання допомоги перетинають державний кордон в пунктах пропуску через державний кордон, а в необхідних випадках за узгодженням Сторін поза пунктів пропуску, на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про пункти пропуску від 17 грудня 1992 року або укладеної замість неї.

Члени груп з надання допомоги на період проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайної ситуації знаходяться на території держави Сторони, яка запитує, без віз та дозволів на перебування.

З метою оперативності в наданні допомоги Сторони забезпечують прискорене здійснення встановлених національним законодавством формальностей при перетині групами з надання допомоги державного кордону.

Керівник групи з надання допомоги пред'являє в пункті пропуску через державний кордон засвідчений компетентними органами Сторони, яка надає, іменний список на групу, перелік оснащення і матеріалів забезпечення з зазначенням мети прибуття групи з надання допомоги на територію Сторони, яка запитує, та документ, виданий компетентним органом Сторони, яка надає, що підтверджує його повноваження. Порядок пропуску через кордон кінологічних груп та їхнє перебування на території держави Сторони, яка запитує, визначається відповідно до карантинних правил держави Сторони, яка запитує.

Члени груп з надання допомоги під час їхнього перебування на території держави Сторони, яка запитує, зобов'язані дотримуватися законодавства цієї держави. При цьому вони знаходяться під юрисдикцією держави Сторони, яка надає, в частині трудового законодавства. На військовий персонал, що входить до складу групи з надання допомоги України, поширюється дія законодавства України, яким регулюється статус військовослужбовця, у частині трудових правовідносин і соціально-економічних гарантій.

Пересування груп з надання допомоги, перевезення їхнього оснащення і матеріалів забезпечення здійснюються автомобільним, залізничним, водним або повітряним транспортом.

Порядок використання зазначених видів транспорту визначається компетентними органами за узгодженням з відповідними державними органами.