Авіаційна безпека
1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями, які виникають на основі міжнародного права, Сторони підтверджують, що прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання становить невід'ємну частину цієї Угоди. Не обмежуючи загальну застосовність своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Сторони діють згідно з положеннями Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна ( 995_244 ), прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден ( 995_167 ), прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації ( 995_165 ), прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації ( 995_269 ), підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, та будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Сторони.
2. Сторони надають одна одній на прохання всю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти повітряних суден, безпеки пасажирів і екіпажів, аеропортів і аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
3. Сторони діють відповідно до положень з авіаційної безпеки та технічних вимог, установлених Міжнародною організацією цивільної авіації та передбачених Додатками до Конвенції ( 995_038 ), в тій мірі, в якій ці положення та вимоги застосовні до Сторін. Сторони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їх держави, експлуатанти повітряних суден, які мають основне місце діяльності або постійно базуються на території їх держави, та експлуатанти міжнародних аеропортів на території їх держави діяли відповідно до таких положень і вимог з авіаційної безпеки.
4. Кожна Сторона погоджується з тим, що інша Сторона може вимагати від таких експлуатантів повітряних суден дотримання зазначених у пункті 3 цієї статті положень і вимог з авіаційної безпеки, передбачених цією іншою Стороною щодо прибуття, відправлення та перебування в межах території її держави. Кожна Сторона забезпечуватиме вжиття відповідних заходів у межах території своєї держави для захисту повітряних суден і огляду пасажирів, екіпажу, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів до та під час посадки або завантаження. Кожна Сторона також доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Сторони щодо вжиття спеціальних заходів з безпеки у випадку конкретної загрози.
5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних із незаконним захопленням цивільних повітряних суден або інших протиправних дій, спрямованих проти повітряних суден, безпеки пасажирів і екіпажів, аеропортів або аеронавігаційного обладнання, Сторони надають одна одній допомогу шляхом полегшення зв'язку та вжиття відповідних заходів з метою швидкого і безпечного усунення таких дій або загрози дій.
6. Якщо будь-яка зі Сторін має достатні підстави вважати, що інша Сторона відхиляється від дотримання положень з авіаційної безпеки цієї статті, авіаційні власті цієї Сторони можуть направити запит про проведення негайних консультацій з авіаційними властями іншої Сторони. У випадку недосягнення домовленості протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати звернення з проханням про проведення консультації або появи безпосередньої загрози безпеці цивільної авіації, виникає підстава для застосування статті 4 цієї Угоди.