(1) Дипломатичні представництва та консульські установи держави однієї з Договірних Сторін можуть видавати одноразові візи для в'їзду на територію держави цієї Договірної Сторони, як правило, в той самий день, коли було подано запит, без сплати консульського збору, громадянам держави іншої Договірної Сторони, які мають дійсні проїзні документи й мають терміново прямувати за таких гуманітарних обставин як:
- поїздки з метою відвідання тяжкохворого родича (чоловік/дружина, діти, батько, брат, сестра, бабуся, дідусь),
- участі у похоронах члена сім'ї (чоловік/дружина, діти, батько, брат, сестра, бабуся, дідусь).
(2) Особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, візи видаються на основі документу, що підтверджує мету поїздки, без пред'явлення запрошення, передбаченого відповідним внутрішнім законодавством держав Договірних Сторін.