Ст. 7

Чинна редакція від 07.12.2018

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава II. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

Заробітна плата

1. Заробітна плата, що сплачується працівникам держави однієї Сторони, які працюють на території держави іншої Сторони, не повинна бути нижчою, ніж у працівника Сторони працевлаштування, який виконує одну і ту ж роботу у одного роботодавця, а у випадках, коли така особа відсутня, офіційною середньомісячною заробітною платою за календарний рік в економіці держави, що опублікована Стороною працевлаштування (включаючи дані про заробітну плату, що сплачується фізичною особою-підприємцем) за видами економічної діяльності. На початку календарного року, до тих пір, поки не буде опубліковано середньомісячну заробітну плату за поточний рік, заробітна плата не повинна бути нижчою, ніж середньомісячна заробітна плата в економіці держави за попередній календарний рік (включаючи дані про заробітну плату, що сплачується фізичною особою-підприємцем) за видами економічної діяльності.

2. Умови та порядок обчислення середньомісячної заробітної плати регулюються законодавством держави Сторони роботодавця.