Визначення
У цій Угоді використовуються такі терміни:
1) "роботодавець" - особа, на користь якої фізична особа зобов'язалась за трудовим договором виконати роботу за плату.
2) "працівник" - громадянин держави Сторони, як це визначено законодавством держави Сторони, та зобов'язаний за трудовим договором, укладеним з роботодавцем, виконувати роботу за плату на території держави іншої Сторони.
3) "відряджений працівник" - громадянин держави Сторони, як це визначено законодавством держави Сторони, який працевлаштований в цій державі та направлений його/її роботодавцем тимчасово на роботу для здійснення робіт на території держави іншої Сторони. Це визначення також поширюється на громадян Європейського Союзу, які легально проживають на території Литовської Республіки, які працюють в Литовській Республіці та направлені його/її роботодавцем тимчасово в Україну для виконання робіт, якщо інше не передбачено в двосторонній угоді між Україною та державами-членами про зазначених громадян Європейського Союзу;
4) "компетентний орган" - орган, уповноважений визначати порядок застосування цієї Угоди на території держави відповідної Сторони:
- в Україні - Міністерство соціальної політики;
- у Литовській Республіці - Міністерство соціального захисту та праці Литовської Республіки;
5) "компетентна установа" - орган або установа держави Сторони, відповідальний(-а) за реалізацію законодавства держави Сторони і практичну реалізацію цієї Угоди;
6) "дозвіл на роботу" - документ, що дозволяє працівнику або відрядженому працівнику держави однієї Сторони працювати на території держави іншої Сторони протягом часу, що визначений в цьому документі;
7) "законодавство" - закони та інші нормативно-правові акти, що діють на території держав Сторін, і пов'язані зі сферами співпраці, що визначені у статті 3 цієї Угоди.