Умови праці відряджених працівників
1. Під час відрядження, незалежно від законодавства, що застосовується до трудового договору або трудових правовідносин, відряджений працівник підпадає під дію законодавства приймаючої Сторони, яке передбачає наступне:
1) максимальний робочий час та мінімальний період відпочинку;
2) мінімальну річну оплачувану відпустку;
3) охорону та безпеку праці;
4) умови праці тимчасових працівників;
5) безпечні умови праці осіб віком до вісімнадцяти років, вагітних працівниць та працівниць, що недавно народжували та годують груддю;
6) положення, що забороняють дискримінацію на роботі.
2. Незалежно від законодавства, що застосовується до трудового договору або трудових відносин, заробітна плата, що виплачується працівнику, який працює під час відрядження (включаючи збільшення оплати за понаднормову роботу, роботу у нічну зміну, вихідні та святкові дні), не повинна бути меншою, ніж у працівників приймаючої Сторони, які виконують ту саму роботу в приймаючій компанії, а у випадках, коли такої особи не існує, не нижче офіційної середньої місячної заробітної плати за календарний рік в економіці держави, опублікованої Стороною, що приймає, (включаючи дані про заробітну плату, що сплачується фізичною особою-підприємцем) за видами економічної діяльності. На початку календарного року, до тих пір, поки не буде опубліковано середньомісячну заробітну плату за поточний рік, заробітна плата не повинна бути нижчою, ніж середньомісячна заробітна плата в економіці держави за попередній календарний рік (включаючи дані про заробітну плату, що сплачується фізичною особою-підприємцем) за видами економічної діяльності.
3. Умови та порядок обчислення середньомісячної заробітної плати регулюються законодавством держави Сторони роботодавця.