Відшкодування витрат на відрядження
1. Роботодавець, який відряджає працівника, повинен виплачувати заробітну плату та добові, на період відрядження, враховуючи максимальний розмір добових виплат та порядок їх оплати, встановлений законодавством держави Сторони, що відряджає. Порядок відшкодування будь-яких додаткових витрат, понесених працівником під час відрядження (наприклад, транспорт, проїзд, проживання та інші витрати), встановлюється законодавством держави Сторони, що відряджає.
2. Добові, що сплачуються відрядженому працівнику, за умови, що вони не призначені для покриття витрат на переїзд, проїзд, проживання та інших витрат працівника, повинні бути включені до розміру заробітної плати приймаючою Стороною, як зазначено у статті 11 (2) цієї Угоди.
3. Період відрядження працівника, який відряджається, повинен також включати час, що потрібен працівнику для того, щоб добратися до та з місця роботи на території держави приймаючої Сторони, як зазначено роботодавцем, та час, що потрібен працівнику для того, щоб добратися на місце роботи на територію держави приймаючої Сторони з території держави Сторони, що відряджає, та час, який необхідний працівникові для повернення на місце роботи на територію держави Сторони, що відряджає.