1. Громадяни держави однієї Сторони, які користуються дійсними паспортами громадянина або службовими паспортами, що дають право на перетинання кордону (далі - паспорти), можуть в'їжджати на територію держави іншої Сторони, проїжджати через неї або перебувати на ній без отримання візи протягом дев'яноста (90) днів за строк, що становить сто вісімдесят (180) днів.
2. Громадяни держави однієї Сторони, які мають намір перебувати на території держави іншої Сторони протягом строку, що перевищує дев'яносто (90) днів, або влаштуватися на роботу чи зайнятися комерційною діяльністю на її території, повинні отримати візу відповідно до законодавства держави перебування.
3. До громадян кожної держави, які користуються дійсними службовими паспортами й виконують офіційні функції в іншій державі як члени персоналу дипломатичної або консульської установи, та до членів їхніх сімей, які становлять частину їхніх домочадців, висувається вимога, згідно з якою вони повинні отримати необхідний дозвіл від компетентних органів іншої держави протягом тридцяти (30) днів з дати свого в'їзду.