1. Працівники, які діють на території держави іншої Договірної Сторони для виконання завдань відповідно до цієї Угоди, зобов’язані дотримуватися національного законодавства цієї Договірної Сторони.
2. Працівники, зазначені в пункті 1 цієї статті, можуть на території держави іншої Договірної Сторони носити форму.
3. Працівники, зазначені в пункті 1 цієї статті, нестимуть таку саму відповідальність, як і працівники Договірної Сторони, на території держави якої вони здійснюють діяльність, за вчинені ними кримінальні правопорушення. Щодо кримінальних правопорушень, учинених проти них, застосовується така ж відповідальність, як за кримінальне правопорушення, учинене проти працівників Договірної Сторони, на території держави якої вони здійснюють свою діяльність.
4. Працівники, які працюють на території держави іншої Договірної Сторони, у межах свого службового контракту підпорядковуються виключно національному законодавству своєї Договірної Сторони, зокрема дисциплінарним правилам та правилам, що регулюють їхню відповідальність.
5. Кожна Договірна Сторона зобов’язується захищати працівників іншої Договірної Сторони, направлених на територію своєї держави, та надавати їм таку ж підтримку, як і своїм працівникам.