1. Прикордонні уповноважені вживають заходів щодо запобігання незаконним перетинам державного кордону та іншим діям, що завдають шкоди суміжній державі, й інформують один одного про вжиття таких заходів.
2. Особа, яка незаконно перетнула державний кордон і затримана на підставі рішення органів охорони державного кордону держави однієї Сторони, передається відповідним органам охорони державного кордону держави іншої Сторони. Стороні, що приймає, мають надаватися докази факту порушення державного кордону цією особою. Така особа повинна бути передана не пізніше 24-ї години з моменту отримання повідомлення про передачу. Стороні, що приймає, передаються також особисті речі, які ця особа мала при собі під час затримання.
3. Особа, зазначена в пункті 2 цієї статті, не передається, якщо:
- є громадянином держави Сторони, яка його затримала;
- вчинила дії, що кваліфікуються як кримінальне правопорушення (злочинне діяння) на території держави, органом охорони державного кордону якої її затримано;
- подала заяву про надання статусу біженця або про надання тимчасового (додаткового) захисту.
4. У разі прийняття органами охорони державного кордону, що затримали особу, вказану в пункті 2 цієї статті, рішення про необхідність додаткового з'ясування обставин її перебування на території своєї держави, такі органи мають право затримати зазначену особу на час, визначений національними законодавствами держав Сторін для з'ясування таких обставин.
5. Якщо особа, зазначена в пункті 2 цієї статті, не була передана суміжній державі з причин, викладених у пункті 3 цієї статті, або якщо негайну передачу особи провести неможливо внаслідок інших причин, про це повідомляється прикордонний уповноважений держави іншої Сторони.