Визначення
Для цілей цієї Угоди наступні терміни означають:
1. Термін "інвестиція" охоплює усі види майнових і інтелектуальних цінностей, вкладених інвесторами однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони відповідно до її національного законодавства, і буде включати, зокрема, але не винятково:
а) рухоме і нерухоме майно (будинки, спорудження, устаткування й інші матеріальні цінності) і пов'язані з ними майнові права, такі як іпотека, право застави, забезпечення по позиці й інші;
б) грошові кошти, акції, внески й інші цінні папери;
в) грошові вимоги і права на вимогу виконання договірних зобов'язань;
г) права інтелектуальної власності, включаючи авторські права, винаходи, патенти, промислові проекти й зразки, торговельні знаки, фірмові найменування, зазначення походження, технологія, "ноу-хау" і інші;
д) права на здійснення господарської діяльності, включаючи право на концесію, що виражається в розвідці, розробці, видобутку або експлуатації природних ресурсів, інших об'єктів експлуатації, отримані за законом або договором.
2. Термін "інвестор Договірної Сторони" означає:
а) будь-яка фізична особа, що є громадянином держави Договірної Сторони і правоздатна відповідно до її законодавства здійснювати інвестиції на території іншої Договірної Сторони;
б) будь-яка юридична особа, заснована відповідно до чинного законодавства однієї з Договірних Сторін, розташована на її території і правоздатна згідно з її законодавством здійснювати інвестиції на території іншої Договірної Сторони.
3. Термін "доходи" буде означати суми, одержувані в результаті інвестицій, зокрема: прибуток, дивіденди, відсотки, авторські гонорари, плату за ліцензії, патенти, комісійні й інші винагороди.
4. Термін "територія" означає площі, охоплені сухопутними і водними кордонами, а також територію моря, морське дно, його надра, що знаходяться за територіальними водами - виключна (морська) економічна зона, над якими Договірна Сторона здійснює свої суверенні права і юрисдикцію відповідно до своїх законів, правил і міжнародного права.
5. Законодавство стосовно будь-якої Договірної Сторони означає законодавство держави відповідної Договірної Сторони.
6. Реквізиція - означає відчуження владою однієї Договірної Сторони частини або всіх інвестицій інвестора іншої Договірної Сторони в державних чи суспільних інтересах для здійснення рятувальних робіт у випадку стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії. Реквізиція може бути здійснена відповідно до законодавства Договірних Сторін на основі рішень уповноважених органів Договірної Сторони.