1. Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Сторін вживати загальноприйнятних у міжнародній практиці заходів державного регулювання в сфері зовнішньоекономічних зв'язків, які вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безперечно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:
захисту суспільної моралі і суспільного порядку;
захисту життя і здоров'я людей;
охорони тварин і рослин;
захисту навколишнього середовища;
охорони художніх, археологічних і історичних цінностей, які становлять національне надбання;
захисту промислової й інтелектуальної власності;
торгівлі золотом, сріблом або інших дорогоцінних металів і каменів;
збереження природних ресурсів, які не відновлюються;
порушення платіжного балансу, а також: обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю продукцію нижча від світової у результаті здійснення державних програм підтримки;
обмеження імпорту продукції, якщо якийсь товар імпортується на територію однієї зі Сторін у таких кількостях або на таких умовах, що завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів.
2. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає праву будь-якої із Сторін застосовувати будь-які заходи державного регулювання, які вона вважає необхідними, якщо ці заходи стосуються:
забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання витоку конфіденційної інформації, яка відноситься до державної таємниці;
торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання послуг військового характеру, передача технологій і надання послуг для виробництва озброєння і військової техніки та в інших військових цілях;
постачання матеріалів, які розщеплюються, та джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;
заходів, які застосовують у військовий час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;
дій на виконання нею зобов'язань на підставі Статуту ООН ( 995_010 ) для збереження міжнародного миру і безпеки.