1. Запити про надання зазначеного в цій Угоді сприяння подаються через компетентні органи держав Сторін.
2. Усі запити відповідно до цієї Угоди направляються в письмовій формі. У невідкладних випадках компетентні органи держав Сторін можуть передати запити в усній формі, однак їх необхідно негайно підтвердити в письмовій формі.
3. У запиті про надання сприяння вказується:
3.1. Назва компетентного органу, що запитує.
3.2. Назва компетентного органу, до якого направляється запит.
3.3. Коротке викладення змісту запиту та його обгрунтування.
3.4. Інша інформація, необхідна для виконання запиту.
4. Компетентний орган держави Сторони, до якого надійшов запит, може зробити запит щодо додаткової інформації або документів, якщо вважає, що інформація, яка міститься в запиті, є недостатньою для виконання запиту.
5. Виконання запиту здійснюється в можливо короткий термін.
6. Компетентні органи держав Сторін можуть направляти один одному інформацію з власної ініціативи за наявності підстави вважати, що дана інформація може бути важливою для іншої Сторони, зазначивши причини пересилання й призначення інформації.
7. У випадку направлення запиту про надання сприяння компетентні органи Сторони, що надсилає запит, можуть встановлювати умови застосування, зміни чи знищення інформації, яка міститься в запиті.
8. У випадку виконання запиту про надання сприяння, чи надання інформації за власною ініціативою компетентні органи держави Сторони, яка надає інформацію, можуть встановлювати умови застосування, зміни чи знищення інформації, яка надається, включаючи також можливі загальні або конкретні обмеження на її застосування.
9. Компетентний орган держави однієї із Сторін може передати отриману від компетентного органу держави іншої Сторони інформацію іншим компетентним органам держави своєї Сторони з дотриманням установлених цією статтею умов та за згодою Сторони, що передала відомості.
10. У задоволенні запиту може бути відмовлено повністю або частково, якщо його виконання може призвести до порушення прав людини, створити загрозу суверенітету чи безпеці держави або якщо це суперечить національному законодавству чи міжнародним зобов'язанням держави Сторони, до якої надійшов запит. У випадку ухвалення рішення про відмову в задоволенні запиту компетентні органи держав Сторін письмово повідомляють про це один одного із зазначенням причин відмови.
11. У задоволенні запиту може бути мотивовано відмовлено, якщо діяння, у зв'язку з яким надійшов запит, не є злочином згідно з національним законодавством держави Сторони, до якої надійшов запит.