1. Судові влади однієї Договірної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, які випливають з договору найму на роботу в ролі члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони.
2. Судна та члени екіпажів будь-якої з Договірних Сторін під час їх перебування у внутрішніх водах чи територіальному морі іншої Договірної Сторони додержуються національного законодавства цієї країни. Влади будь-якої з Договірних Сторін не втручаються у внутрішні справи суден іншої Договірної Сторони під час їх перебування у внутрішніх водах чи територіальному морі цієї держави, за винятком випадків, зазначених у міжнародних морських конвенціях, учасницями яких є обидві Договірні Сторони, та двосторонніх договорах, укладених між Договірними Сторонами.
3. У разі, якщо член екіпажу судна однієї Договірної Сторони під час перебування його судна у внутрішніх водах чи територіальному морі іншої Договірної Сторони на борту свого судна вчинив злочин, то судові влади прибережної держави не переслідують його за законом без згоди компетентної посадової особи дипломатичної чи консульської служби держави прапора, крім випадків, коли:
а) наслідки злочину поширюються на територію держави, в якій перебуває судно;
б) злочин тягне за собою порушення громадського порядку та безпеки цієї держави чи порушення установленого порядку в її територіальному морі;
в) злочин вчинено проти будь-якої особи, яка не є членом екіпажу цього судна;
г) переслідування є необхідним для припинення незаконного транспортування і торгівлі наркотичними засобами та психотропними речовинами;
д) від капітана судна чи представника дипломатичної або консульської служби держави прапору надійшла заява про допомогу.
4. У випадках, зазначених у пункті 3 цієї Статті, прибережна держава на прохання капітана судна, до вжиття будь-яких заходів повідомляє дипломатичну або консульську посадову особу держави прапора і сприяє встановленню контакту між нею та екіпажем судна. У вельми термінових випадках це повідомлення може бути зроблено водночас з вжиттям відповідних заходів.
5. Положення пункту 3 цієї Статті не зачіпають право кожної Договірної Сторони на контроль і розслідування відповідно до її національного законодавства.