Авіаційна безпека
1. Згідно зі своїми правами й зобов'язаннями, які виникають на основі міжнародного права, Договірні Сторони підтверджують взаємне зобов'язання захищати цивільну авіацію від актів незаконного втручання. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна ( 995_244 ), прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден ( 995_167 ), прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації ( 995_165 ), прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації ( 995_269 ), підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення ( 995_016 ), прийнятої в Монреалі 1 березня 1991 року, та будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Договірні Сторони.
2. Договірні Сторони надають одна одній на запит усю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, пасажирів і екіпажу, аеропортів й аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
3. Договірні Сторони в своїх відносинах діють відповідно до положень з авіаційної безпеки, установлених ІКАО та визначених як Додатки до Чиказької Конвенції ( 995_038 ), в тій мірі, у якій такі положення з безпеки застосовуються до Договірних Сторін; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на території їх держав, та експлуатанти, які постійно базуються або мають основне місце діяльності на території їх держав, та експлуатанти аеропортів, розташованих на території їх держав, діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.
4. Кожна Договірна Сторона забезпечує на території своєї держави вжиття ефективних заходів для захисту повітряних суден, огляду пасажирів, ручної поклажі, екіпажу, вантажу (включаючи багаж пасажирів) і бортових запасів перед і під час прийому на борт і завантаження, а у випадку загрози вживає заходів з безпеки згідно з обставинами, що склалися. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що до призначених нею авіапідприємств може бути висунута вимога дотримуватися положень з авіаційної безпеки, зазначених у пункті 3 цієї статті, які застосовуються іншою Договірною Стороною стосовно прибуття на територію її держави, відправлення з неї або перебування в її межах. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Договірної Сторони щодо вжиття обґрунтованих спеціальних заходів з безпеки у відповідь на конкретну загрозу.
5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних із незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів і екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони надають одна одній допомогу шляхом налагодження оперативної взаємодії та вжиття відповідних заходів, спрямованих на якнайшвидше усунення з мінімальним ризиком для життя таких дій або загрози дій.
6. Якщо одна Договірна Сторона має підстави вважати, що інша Договірна Сторона не дотримується положень цієї статті, то перша Договірна Сторона може вимагати проведення консультацій. Такі консультації розпочнуться не пізніше п'ятнадцяти (15) днів з дати одержання запиту. Якщо протягом п'ятнадцяти (15) днів з дати початку консультацій Договірні Сторони не дійшли згоди, то це є підставою для того, щоб скасувати, обмежити або встановити умови стосовно дозволу на виконання польотів авіапідприємств, призначених іншою Договірною Стороною.