1. Кожна Договірна Сторона надає суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, яке вона надає своїм власним суднам, що виконують міжнародні перевезення, стосовно вільного доступу до портів, надання місць біля причалів, а також повного використання портового обладнання, навантаження і розвантаження вантажів, перевалки, посадки та висадки пасажирів, сплати платежів і зборів, використання навігаційних послуг та здійснення інших звичайних комерційних операцій.
2. Положення пункту 1 цієї Статті:
(a) не поширюються на порти, що не відкриті для заходу іноземних суден;
(b) не поширюються на правила в'їзду і перебування іноземців;
(c) не поширюються на діяльність, зарезервовану кожною Договірною Стороною для суден під своїм національним прапором або підприємств і організацій, зокрема: каботаж, рибальство, лоцманська проводка, буксирування, рятування і морська допомога;
(d) не зобов'язують будь-яку Договірну Сторону розповсюджувати на судна іншої Договірної Сторони виключення з вимог обов'язкової лоцманської проводки, які надаються власним суднам;
(e) не поширюються на імміграцію та перевезення іммігрантів.