Кожна з Сторін визнає права власності іншої Сторони, її громадян і юридичних осіб відносно до розташованих на її території підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (філії, долі, паї, акції та інше майно), які знаходились на 1 грудня у віданні органів державного управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних та фізичних осіб, за виключенням об'єктів, збудованих з метою ліквідації наслідків форс-мажорних обставин.
Права власності на майно підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які вказані в цій Статті, визначаються органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном, і оформлюються протоколами між ними.