(1) Співробітництво в рамках цієї Угоди здійснюється на підставі запиту про допомогу від однієї Сторони або за ініціативою будь-якої Сторони, якщо ця Сторона припускає, що така допомога становить інтерес для іншої Сторони.
(2) Запити про допомогу надсилаються у письмовій формі. В екстрених випадках вони можуть бути виконані в усній формі, але повинні бути підтверджені в письмовій формі протягом трьох (3) робочих днів за допомогою технологічних засобів доставки повідомлень. Додаткове підтвердження може знадобитися, якщо є сумніви щодо правдивості або змісту запиту.
(3) Запит про допомогу повинен включати:
a) назву запитуючої та запитуваної Сторони;
b) мету та зміст запиту, його обґрунтування й інформацію, необхідну для його виконання, а також перелік можливих обмежень, пов’язаних з використанням інформації, що міститься в запиті;
c) перелік запитань, які підлягають відповіді запитуваною Стороною;
d) бажані часові рамки для надання відповіді на запит.
(4) Сторони виконують запити відповідно до національного законодавства держав сторін. У виконанні запиту про допомогу в рамках цієї Угоди може бути відмовлено повністю або частково, якщо запитуюча Сторона вважає, що виконання запиту може зашкодити національному суверенітету, безпеці, громадському порядку чи іншим суттєвим інтересам її держави або суперечить національному законодавству чи міжнародним зобов'язанням її держави.
(5) Якщо запитувана Сторона не є компетентною для виконання запиту, вона негайно повідомляє про це запитуючу Сторону. Запитувана Сторона може запросити додаткові дані, якщо вона вважає їх необхідними для належного виконання запиту.
(6) У виконанні запиту про допомогу за цією Угодою може бути відмовлено повністю або частково, якщо запитувана Сторона вважає, що виконання запиту може зашкодити національному суверенітету, безпеці, громадському порядку чи іншим суттєвим інтересам її держави або суперечить національному законодавству чи міжнародним зобов'язанням її держави.
(7) У задоволенні запиту про допомогу може бути відмовлено, якщо діяння, у зв'язку з яким направлено запит, не є злочином відповідно до законодавства держави запитуваної Сторони.
(8) Якщо це можливо, запитувана Сторона, перш ніж прийняти рішення про відмову в наданні допомоги відповідно до пунктів 6 або 7 цієї статті, проводить консультації із запитуючою Стороною для розгляду питання про можливість надання допомоги на умовах, які запитувана Сторона вважає необхідними. Запитуюча сторона, повинна поважати умови, на яких їй надається допомога.
(9) Про повну або часткову відмову у виконанні запиту запитуюча Сторона повідомляється у письмовій формі з обґрунтуванням причин.
(10) Відповідно до національного законодавства держав сторін кожна Сторона може передавати інформацію на запит про допомогу компетентному національному органу, якщо є достатні підстави вважати, що це відповідає інтересам цього національного органу і така інформація сприятиме запобіганню, виявленню та завершенню кримінальних розслідувань.