ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21.09.98
У зв'язку з безпідставним притягненням особи до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду постанови судді скасовано, а адміністративну справу закрито
(Витяг)
Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 6 серпня 1998 р. до Б. застосовано адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на три доби на підставі ч. 2 ст. 185-3 КпАП ( 80731-10 ) за явну неповагу до судді.
За протестом прокурора м. Кременчука постановою того ж судді від 7 серпня 1998 р. попередню постанову змінено і на Б. накладено штраф у сумі 100 грн. на підставі ст. 185 КпАП ( 80731-10 ).
За скаргою Б. Голова Верховного Суду України обидві постанови районного судді скасував і справу щодо Б. закрив, зазначивши у постанові таке.
Постановою судді від 6 серпня 1998 р. до Б. застосовано арешт на підставі ч. 2 ст. 185-3 КпАП ( 80731-10 ), а постановою від 7 серпня 1998 р. на неї накладено штраф на підставі ст. 185 КпАП. Проте наявні у справі матеріали не дозволяють дійти висновку, що Б. вчинила правопорушення, передбачене названими статтями.
Статтею 185-3 КпАП ( 80731-10 ) встановлено адміністративну відповідальність за прояв неповаги до суду, зокрема ч. 2 цієї статті - за злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд.
Відповідно до ст. 185 КпАП ( 80731-10 ) до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті особи за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
У постановах судді зазначено, що Б., працюючи кондуктором автобуса, виявила явну неповагу до судді. Проте на порушення вимог ст. 283 КпАП ( 80732-10 ) в них не викладено обставин, які були встановлені при розгляді справи, не вказано, в чому конкретно виявилася неповага до судді.
Лише в протоколі про адміністративне провадження від 6 серпня 1998 р. зазначено, що Б. як кондуктор, працюючи на автобусному маршруті, вчинила явну неповагу до судді, намагаючись висадити його з автобуса.
Всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП ( 80732-10 ) у справі не зібрано доказів, на підставі яких можна було б зробити висновки про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Пояснень Б., як і пояснень свідків та потерпілого, у ній немає. Хоча подія відбулася в автобусі, а не в суді, протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноваженою особою внутрішніх справ, а секретарем судового засідання, яка на місці події присутня не була. З протоколом Б. не ознайомили, права й обов'язки, передбачені ст. 268 КпАП, їй не роз'яснювали. Адміністративну справу було розглянуто суддею, який мав давати в ній пояснення як потерпілий.
Усе це позбавило суддю можливості неупереджено вирішити справу й об'єктивно встановити, чи було вчинено правопорушення і в чому воно полягало, чи винна в ньому Б. та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
________________ Примітка. У зв'язку з безпідставним притягненням Б. до адміністративної відповідальності за поданням Голови Верховного Суду України щодо судді, який розглядав справу, рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Полтавської області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження кваліфікаційного класу з другого до третього.
До дисциплінарної відповідальності притягнуто також працівників прокуратури та органу внутрішніх справ, які причетні до провадження адміністративної справи щодо Б.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 4, 1998 р.