Ст. 88. Виконання судових доручень щодо збирання доказів

Чинна редакція від 15.12.2017 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 5. Докази та доказування → § 1. Основні положення про докази

1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.

2. Про виконання або про неможливість виконання з об’єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.

3. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку. Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Питання про судові витрати має розглядати суд, який ухвалював рішення у справі (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог); якщо таке питання не вирішено при ухваленні рішення, його не може вирішити інший суд або шляхом пред’явлення окремого позову — тому відповідна частина провадження підлягає закриттю.

Правовідносини: питання розподілу та відшкодування судових витрат у цивільних справах

48. Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині стягнення судових витрат Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа в цій части позовних вимог підлягає закриттю з огляду на таке. 49. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. 50. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно процесуальним законодавством. 51.…

Велика Палата ВС, постанова від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, п. 48, 49, 51, 54 · цитують у 534 рішеннях · текст рішення

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених (відхилених) позовних вимог.

Правовідносини: розподіл судових витрат між сторонами при частковому задоволенні позову

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України в редакції до набрання чинності Закону № 2147-VIII, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Велика Палата ВС, постанова від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц · цитують у 182 рішеннях · текст рішення

Ураховуючи характер і суть заявлених вимог та те, що вимога про визнання недійсним іпотечного договору є основною, судовий збір на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню із ТОВ «Кредитні ініціативи».

Правовідносини: розподіл судового збору між сторонами за вирішеною основною вимогою

Ураховуючи встановлені судами обставини справи, характер та суть заявлених вимог, те, що позовна вимога про визнання недійсним іпотечного договору є основною вимогою у спорі, судовий збір на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню із ТОВ «Кредитні ініціативи».

Велика Палата ВС, постанова від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц · цитують у 182 рішеннях · текст рішення

Велика Палата ухвалила додаткову постанову і задовольнила заяву ОСОБА_2 частково, присудивши їй понесені судові витрати за подачу заяви про перегляд судових рішень за п.1 ч.1 ст.355 ЦПК (редакція до набрання чинності Законом №2147-VIII).

Правовідносини: присудження судових витрат за подання заяви про перегляд судових рішень

Виходячи із вищенаведених вимог процесуального закону, ураховуючи те, що питання про розподіл судових витрат у постанові від 29 травня 2018 року не було вирішене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_2 задовольнити частково та вирішити питання про присудження останній понесених нею судових витрат за подачу заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України в редакції до набрання чинності Закону № 2147-VIII.

Велика Палата ВС, постанова від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц · цитують у 182 рішеннях · текст рішення

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку стягненню на користь ОСОБА_2 не підлягають, оскільки рішення апеляційної інстанції, яким їх стягнуто з ОСОБА_2, скасовано і відомостей про його виконання в матеріалах справи немає.

Правовідносини: неможливість стягнення судових витрат за скасованим рішенням апеляційної інстанції

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку стягненню на корить ОСОБА_2 не підлягають, оскільки рішення суду апеляційної інстанції, яким стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір скасовано, а відомості про його виконання в матеріалах справи відсутні.

Велика Палата ВС, постанова від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц · цитують у 182 рішеннях · текст рішення

Відсутність ухвали суду про допуск особи як такої, що надає правову допомогу (ч. 2 ст. 56 ЦПК України 2004 р.) не є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, якщо ці витрати сторона фактично та реально понесла й має відповідні докази; особа, яка надає правову допомогу, має інші процесуальні повноваження та належить до інших учасників процесу, ніж представники, передбачені ст. 38, 40, 44 ЦПК України.

Правовідносини: стягнення витрат на правову допомогу у цивільному процесі; визначення статусу і повноважень особи, яка надає правову допомогу.

Згідно зі статтею 56 ЦПК України 2004 року правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутніми у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. Коренга В. А. представляв інтереси ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги № 32 від 02 жовтня 2014 року, до якого додано свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Коренги В.…

Об'єднана палата ВС, постанова від 27.03.2019 у справі № 161/11180/13-ц · цитують у 6 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.