Ст. 60. Особи, які можуть бути представниками

Чинна редакція від 15.12.2017 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 4. Учасники судового процесу → § 2. Представники

1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.

4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Суд зобов’язаний вирішувати справу на підставі доказів сторін і не може вважати доведеними обставини лише через відсутність їхнього спростування (застосування «концепції негативного доказу» є порушенням принципу змагальності); тягар доказування покладається на сторони, а суд оцінює докази за стандартом більшої переконливості.

Правовідносини: правила доказування та оцінки доказів у цивільному процесі; заборона вважати доведеним те, що не було підтверджено належними доказами сторони.

80. Суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (частина третя статті 10, частина перша статті 60 ЦПК України у вказаній редакції).…

Велика Палата ВС, постанова від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, п. 80, 81, 82, 85 · цитують у 2369 рішеннях · текст рішення

При тлумаченні понять «довідався» та «міг довідатися» встановлюється презумпція можливості й обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав: позивач повинен довести, що не міг дізнатися про порушення, а відповідач — довести, що інформацію можна було отримати раніше; це відповідає загальному правилу розподілу доказів.

Правовідносини: визначення початку перебігу позовної давності у цивільних спорах

30.1. Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» у статті 261 ЦК України дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов'язку особи знати про стан її майнових прав. А тому недостатньо доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення його цивільного права. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення права можна було отримати раніше. 30.2.…

Велика Палата ВС, постанова від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, п. 30.1, 30.2 · цитують у 994 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження справи; жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, а мотиви оцінки доказів мають бути відображені в рішенні (ст.212 ЦПК України).

Правовідносини: процесуальна оцінка доказів у цивільних (сімейних) спорах

Статтею 212 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.…

Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц · цитують у 500 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Суд при вирішенні цивільного позову зобов’язаний всебічно, повно та об’єктивно з’ясувати юридично значущі обставини справи, дослідити й оцінити всі докази та обґрунтувати рішення відповідно до принципів верховенства права.

Правовідносини: процесуальні обов’язки суду при розгляді позовів про відшкодування шкоди

Статтею 263 ЦПК України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.…

Велика Палата ВС, постанова від 20.09.2018 у справі № 686/23731/15-ц · цитують у 428 рішеннях · текст рішення

Кожна сторона в цивільному процесі зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правовідносини: Порядок доказування в цивільному процесі, зокрема у спорах про приналежність земель/режим їх використання.

41. Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц(провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) (пункт 63.2). Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст.…

Велика Палата ВС, постанова від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, п. 41 · цитують у 410 рішеннях · текст рішення

Склад і розмір витрат на правову допомогу входять у предмет доказування; для їх стягнення суду мають бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг і документи, що підтверджують оплату.

Правовідносини: про докази і підстави для стягнення витрат на правову допомогу

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволе…

Велика Палата ВС, постанова від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц · цитують у 305 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.