1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
6. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне.
Участь прокурора є обов’язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини.
{Частина шоста статті 56 в редакції Закону № 2541-IX від 30.08.2022}
7. З метою захисту прав викривача, встановлених Законом України "Про запобігання корупції", Національне агентство з питань запобігання корупції за зверненням викривача може звертатися до суду з позовом (заявою) в інтересах викривача, брати участь у розгляді справ за такими позовами (заявами), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) викривачів, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) викривача.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві має самостійно визначити порушення інтересів держави, обґрунтувати необхідність їх захисту та вказати орган, уповноважений здійснювати відповідні функції; за відсутності такого органу або його повноважень щодо звернення до суду прокурор набуває статусу позивача.
Правовідносини: зміст позовної заяви прокурора при представництві інтересів держави
68. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.
Велика Палата ВС, постанова від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, п. 68 · цитують у 1563 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 23.12.2021 у справі № 179/1114/19 — текст
Разом з тим застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року в справі № 904/9159/16, від 22 березня 2018 року в справі № 904/12521/16 та від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц щодо незастосування позовної давності до…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 30.11.2021 у справі № 179/645/20 — текст
Застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 904/9159/16, від 22 березня 2018 року у справі № 904/12521/16, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц щодо незастосування позовної давності до віндикаційних…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 01.07.2020 у справі № 619/740/17 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 01.04.2020 у справі № 522/4690/17 — текст
Колегія суддів звертає увагу на те, що від висновку Верховного Суду України щодо непоширення позовної давності до правовідносин про витребування майна на підставі положення статті 388 ЦК України, викладеного у постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15, який суди попередніх інстанцій…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 19.02.2020 у справі № 2-5633/11 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 13.11.2019 у справі № 636/2623/14-ц — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.07.2019 у справі № 619/737/17-ц — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.07.2019 у справі № 619/720/17 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 17.04.2019 у справі № 1008/1609/12 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 14-460цс18 виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що обчислення позовної давності у…
Якщо прокурор звертається до суду від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися саме цей орган; в окремих випадках (коли прокурор дізнався раніше під час кримінального провадження або коли відповідного органу немає) позовну давність слід обчислювати з дня, коли прокурор довідався або міг довідатися про порушення.
Правовідносини: обчислення строків позовної давності при зверненні прокурора в інтересах держави (віндикаційні позови)
65. Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів державиз позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
66.…
Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, п. 65, 66 · цитують у 689 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 23.12.2021 у справі № 179/1114/19 — текст
Разом з тим застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року в справі № 904/9159/16, від 22 березня 2018 року в справі № 904/12521/16 та від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц щодо незастосування позовної давності до…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 30.11.2021 у справі № 179/645/20 — текст
Застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 904/9159/16, від 22 березня 2018 року у справі № 904/12521/16, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц щодо незастосування позовної давності до віндикаційних…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 01.07.2020 у справі № 619/740/17 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 01.04.2020 у справі № 522/4690/17 — текст
Колегія суддів звертає увагу на те, що від висновку Верховного Суду України щодо непоширення позовної давності до правовідносин про витребування майна на підставі положення статті 388 ЦК України, викладеного у постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15, який суди попередніх інстанцій…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 19.02.2020 у справі № 2-5633/11 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 13.11.2019 у справі № 636/2623/14-ц — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.07.2019 у справі № 619/737/17-ц — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 03.07.2019 у справі № 619/720/17 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18) виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що…
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 17.04.2019 у справі № 1008/1609/12 — текст
Не відступаючи від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суд від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 14-460цс18 виклала узагальнюючий правовий висновок про те, що обчислення позовної давності у…
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній (або іншій) заяві має обґрунтувати порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; у разі відсутності такого органу прокурор набуває статусу самостійного позивача.
Правовідносини: процедурні підстави і процесуальний статус прокурора при зверненні до суду в інтересах держави щодо витребування майна
62. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).
63.…
Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, п. 62, 63 · цитують у 689 рішеннях · текст рішення
Третя особа, яка подала касаційну скаргу, не може обґрунтовувати касаційну скаргу порушеннями процесуальних прав прокурора, якщо прокурор сам не оскаржив рішення або не приєднався до касаційної скарги; прокурор має окремі процесуальні права оскаржувати рішення та вступати у справу за власною ініціативою.
Правовідносини: питання процесуальних повноважень учасників і підстави оскарження в касаційному порядку
21. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій звернулася лише третя особа. Прокурор ці рішення не оскаржив.
22. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша та четверта статті 12 ЦПК України).
23. За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
24.…
Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, п. 21, 22, 38, 39, 40 · цитують у 573 рішеннях · текст рішення
У разі відкриття провадження за позовом прокурора в інтересах держави від імені органу цей орган набуває статусу позивача; якщо такого органу немає або він не має повноважень звертатись до суду, прокурор набуває статус позивача.
Правовідносини: визначення статусу позивача при зверненні прокуратури в інтересах держави
27. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац 2 частини п`ятої статті 56 ЦПК України).
28.…
Велика Палата ВС, постанова від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, п. 27, 30 · цитують у 464 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 18.02.2022 у справі № 389/3204/19 — текст
Посилання у касаційній скарзі на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-464цс16, є безпідставними, оскільки Велика Палата Верховного Суду у…
Прокурор має право здійснювати представництво інтересів держави в суді лише у випадках і в порядку, передбачених Конституцією та Законом про прокуратуру, і повинен у позовній заяві обґрунтувати наявність підстав для такого представництва; у цій справі прокурор обґрунтував необхідність представництва, але відсутність підстав для визнання договору недійсним виключає порушення інтересів держави.
Правовідносини: представництво інтересів держави прокурором у спорах про визнання правочинів недійсними у сфері земельних правовідносин
55. У пункті 49 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень вказано, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
56. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір міни відповідає приписам статей 203 і 715 ЦК України та не суперечить підпункту «б» пункту 15 розділу X «Перехідні положення» ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни.
57.…
Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18, п. 55, 57, 65, 67 · цитують у 341 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
Велика Палата ВС, постанова від 17.10.2018 у справі № 362/44/17 · цитують у 689 рішеннях відступтекст
Велика Палата ВС, постанова від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц · цитують у 1563 рішеннях текст
Об'єднана палата ВС, постанова від 27.03.2019 у справі № 161/11180/13-ц · цитують у 6 рішеннях текст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.