1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
2. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.
4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
7. Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу.
Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.
8. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов’язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
У разі надходження заяви про зміну предмета або підстав позову суд, виходячи з її змісту та обставин справи, має розцінювати таку заяву як подання нового позову, або збільшення/зменшення розміру позовних вимог, або об’єднання позовних вимог, або зміну предмета чи підстав позову; заява, спрямована на одночасну зміну і предмета, і підстав позову, підлягає відмові в прийнятті і поверненню заявникові (позивач не втрачaє права звернутися з новим позовом).
Правовідносини: зміна предмета/підстав позову, процесуальний режим змін позовних вимог
59. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
60.…
Велика Палата ВС, постанова від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, п. 59, 60, 68 · цитують у 88 рішеннях · текст рішення
Позивачі повинні довести обставини, що надають право застосувати обмеження, передбачені Законом № 1304‑VII (зокрема використання квартири як місця постійного проживання та відсутність іншого нерухомого житлового майна), і суд не може робити такі висновки без відповідних доказів (наприклад, витягу з Державного реєстру речових прав).
Правовідносини: спори про застосування мораторію на відчуження іпотечного житла та доведення передбачених законом умов
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до вимог статті першої Закону України № 1304-VII протягом дії цього закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України № 898-IV «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або ма…
Велика Палата ВС, постанова від 31.10.2018 у справі № 369/382/17 · цитують у 47 рішеннях · текст рішення
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, постанова від 28.01.2026 у справі № 398/320/17 — текст
Тому задля розвитку судової практики я вважаю за необхідне, з урахуванням зазначеного вище, відступити від правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, Верховного Суду у складі…
Процесуційним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог; суд зобов’язаний, виходячи з їх змісту та обставин справи, кваліфікувати такі звернення як подання іншого позову, або як збільшення/зменшення розміру позовних вимог, або як об’єднання/зміну предмета чи підстав позову.
Правовідносини: регламентація процесуального статусу заяв про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог у цивільному провадженні
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.…
Об'єднана палата ВС, постанова від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 · цитують у 117 рішеннях · текст рішення
Після направлення справи на новий розгляд зміна предмета або підстав позову допускається лише у порядку і випадках, визначених частиною четвертою статті 49 ЦПК; одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, тоді як збільшення або зменшення розміру майнових вимог є лише кількісною зміною тієї самої первісної вимоги.
Правовідносини: зміна позовних вимог при повторному розгляді справи
Відповідно до частини четвертої статті 49 ЦПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 18.01.2023 у справі № 523/6003/14-ц · цитують у 350 рішеннях · текст рішення
Позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання шляхом письмової заяви; у разі відмови в прийнятті уточненої позовної заяви позивач може звернутися із новим позовом у загальному порядку (ст.175–177 ЦПК).
Правовідносини: процесуальне право на зміну або уточнення позовних вимог у цивільному провадженні
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 05 листопада 2018 року відмовлено у прийнятті уточненої позовної заяви представника позивача ОСОБА_2 у цій справі, в якій він просив визнати оспорюваний договір недійсним та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
Разом з цим, враховуючи положення статті 4 ЦПК України, судом роз`яснено представнику позивача його процесуальне право на звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного договору недійсним та застосування наслідків недійсн…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.10.2019 у справі № 390/131/18 · цитують у 118 рішеннях · текст рішення
Процесуальним законом не передбачено окремого права позивача на подання заяв про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог; тому така заява має бути, виходячи з її змісту та змісту раніше поданої позовної заяви, розцінена судом як подання іншого позову, зміна розміру вимог, об’єднання позовних вимог або як зміна предмета чи підстав позову, з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії.
Правовідносини: процесуальні дії щодо зміни позовних вимог у підготовчому провадженні
Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 · цитують у 100 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Рішення, де статтю названо у висновках
Велика Палата ВС, постанова від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц · цитують у 1494 рішеннях текст
Об'єднана палата ВС, постанова від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 · цитують у 117 рішеннях відступтекст
Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.