1. Питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
2. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.
3. Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
4. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною третьою цієї статті, повертається без розгляду. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Правові позиції Верховного Суду
Наявність достатнього зв'язку боржника з Україною (зокрема факт проживання/реєстрації на її території та відсутність доказів припинення проживання) обґрунтовує підсудність національних судів України заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу.
Правовідносини: підсудність заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу; місце проживання боржника
82. Сукупність обставин встановлених у розглядуваній справі дозволяє дійти висновку про достатній зв`язок боржника із державою Україна та наявності компетенції у національних судів України щодо вирішення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 02.05.2024 у справі № 824/131/23, п. 82 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення
Питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу підсудне національному суду України за правилами статті 475 ЦПК України: за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника, або за наявності майна боржника в Україні.
Правовідносини: підсудність у справах про визнання і виконання міжнародних арбітражних рішень
75. Відповідно до частин першої та другої статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 02.05.2024 у справі № 824/131/23, п. 75 · цитують у 24 рішеннях · текст рішення
При вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання міжнародного комерційного арбітражного рішення суд не може перевіряти правильність арбітражного рішення по суті; він перевіряє лише дотримання строків звернення, формальні вимоги процесуального закону та наявність підстав для відмови, передбачених міжнародною конвенцією і національним законом.
Правовідносини: порядок визнання та надання дозволу на виконання іноземних/арбітражних рішень
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторо…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 04.03.2024 у справі № 824/97/22 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення
Заява про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення підлягає задоволенню, якщо вона подана у строки, передбачені ст.475 ЦПК, та до неї додано перелік документів, визначений ст.476 ЦПК і ч.2 ст.36 Закону про МКА, за відсутності підстав для відмови.
Правовідносини: процедура визнання і надання дозволу на виконання арбітражних рішень
заява подана у передбачені статтею 475 ЦПК України строки та до неї приєднано необхідний перелік документів, що визначений статтею 476 цього Кодексу та частиною другою статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Тому суд зробив висновок про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду та видачу виконавчого листа.
Аргументи учасників справи
08 листопада 2023 року RISOIL OVERSEAS LTD (Британські Віргінські острови) засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, яка підписана представником Козолупом М.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 04.03.2024 у справі № 824/97/22 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення
Питання підсудності заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначається за правилами частин першої та другої статті 475 ЦПК України: за частиною першою — якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження в Україні; за частиною другою — якщо боржник таких зв’язків не має або вони невідомі, але на території України знаходиться його майно.
Правовідносини: підсудність справ про визнання і надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.
У визначенні, чи підлягає розгляду заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, Верховний Суд застосовує правила частин першої та другої статті 475 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання доз…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 18.05.2023 у справі № 824/97/22 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення
Частина друга статті 475 ЦПК України не встановлює обмежень щодо видів майна, за місцем знаходження якого визначається підсудність; місцезнаходження майна може бути доведено різними доказами (умовами правочинів, доказами їх виконання, адміністративним актом або рішенням суду).
Правовідносини: визначення місцевої підсудності за наявністю майна боржника; питання доказування місцезнаходження майна (рухоме/нерухоме).
Частина друга статті 475 ЦПК України встановлює правила визначення компетентного суду першої інстанції у разі, якщо боржник не має місця проживання (перебування) (для фізичних осіб) чи місцезнаходження (для юридичних осіб) або якщо місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме.…
КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 18.05.2023 у справі № 824/97/22 · цитують у 21 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.