Ст. 389. Право касаційного оскарження

Чинна редакція від 05.08.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ V. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ → Глава 2. Касаційне провадження → § 1. Касаційна скарга

1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

{Пункт 2 частини першої статті 389 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020}

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

{Пункт 3 частини першої статті 389 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020}

2. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

{Частина друга статті 389 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020}

3. Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

{Абзац перший пункту 2 частини третьої статті 389 в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020}

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

{Пункт 2 частини третьої статті 389 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-р(II)/2023 від 22.11.2023}

4. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.

{Частина четверта статті 389 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020}

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Касаційний перегляд справи на підставі п.1 частини другої ст.389 ЦПК можливий лише якщо висновок Верховного Суду, на який посилається скаржник, стосується подібних правовідносин; у разі відсутності подібності підстави касаційного провадження відпадають і його слід закрити.

Правовідносини: порядок відкриття/закриття касаційного провадження на підставі неврахування висновку ВС у подібних правовідносинах.

20. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України) у разі відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд справи по суті спору можливий лише за встановлення того, що висновок Верховного Суду про застосування норми права, який особа згадала у касаційній скарзі, стосується правовідносин, що є подібними, та якщо відсутні підстави для закриття касаційного провадження. 21.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, п. 20, 22, 34 · цитують у 5280 рішеннях · текст рішення

Під подібністю правовідносин для цілей процесуального закону слід розуміти їх оцінку за трьома критеріями — змістовим, суб’єктним і об’єктним; при цьому змістовий критерій є визначальним, а суб’єктний та об’єктний — додатковими й застосовуються лише за потреби.

Правовідносини: визначення подібності правовідносин при застосуванні процесуальних підстав касаційного перегляду.

25. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, п. 25, 26, 27, 38, 96 · цитують у 5280 рішеннях · текст рішення

При встановленні подібності суд має спочатку визначити, які саме правовідносини є спірними, порівнювати права й обов’язки сторін цих правовідносин за змістовим критерієм і лише за необхідності — враховувати специфічний склад суб’єктів або об’єкт спору.

Правовідносини: процедурна методика визначення подібності правовідносин у касаційному провадженні.

31. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин. 32.…

Велика Палата ВС, постанова від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, п. 31, 39, 40, 96, 98 · цитують у 5280 рішеннях · текст рішення

Третя особа, яка подала касаційну скаргу, не може обґрунтовувати касаційну скаргу порушеннями процесуальних прав прокурора, якщо прокурор сам не оскаржив рішення або не приєднався до касаційної скарги; прокурор має окремі процесуальні права оскаржувати рішення та вступати у справу за власною ініціативою.

Правовідносини: питання процесуальних повноважень учасників і підстави оскарження в касаційному порядку

21. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій звернулася лише третя особа. Прокурор ці рішення не оскаржив. 22. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша та четверта статті 12 ЦПК України). 23. За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. 24.…

Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, п. 21, 22, 38, 39, 40 · цитують у 573 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Неможливе касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, яка залишила таку ухвалу без змін, ухвали апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

Правовідносини: межі касаційного оскарження ухвал і постанов щодо відмови чи скасування забезпечення позову

18. У частині першій статті 353 ЦПК України серед об`єктів апеляційного оскарження виокремлені ухвали щодо забезпечення позову (пункт 3) і щодо відмови у забезпеченні позову (пункт 4). Тобто, за змістом зазначеного припису ухвалою щодо забезпечення позову є ухвала про таке забезпечення, а ухвалою щодо відмови у забезпеченні позову - ухвала про відмову у такому забезпеченні. Аналогічно згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України у касаційному порядку можливо оскаржити, зокрема, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову, тобто про таке забезпечення, і неможливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції щодо відмови у забезпеченні позову, тобто про таку відмову.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, п. 18 · цитують у 516 рішеннях · текст рішення

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

У касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, постанову апеляційного суду, яка залишила таку ухвалу без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Правовідносини: касaційне оскарження постанов апеляційного суду та ухвал суду першої інстанції щодо забезпечення позову

47. До суду касаційної інстанції можна оскаржити як ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, так і прийняту за результатами перегляду вказаної ухвали постанову суду апеляційної інстанції, який таку ухвалу залишив без змін. Крім того, у касаційному порядку можливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову, а також постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Велика Палата ВС, постанова від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, п. 47 · цитують у 516 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.

Рішення, де статтю названо у висновках

Наведено рішення, у яких статтю названо в розділі «Висновки щодо застосування норм права». Джерело — Єдиний державний реєстр судових рішень (відкриті дані, CC BY).