Ст. 34. Склад суду

Чинна редакція від 05.08.2026 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ → Глава 3. Склад суду. Відводи

1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів.

{Частину першу статті 34 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019}

2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

3. Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду (палатою), об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

7. Засідання об’єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

9. Незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.

10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.

Заявa про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається тим самим складом суду, який ухвалив рішення; правила підсудності та складу суду встановлені ЦПК і застосовуються при такому перегляді.

Правовідносини: процесуальна підсудність та склад суду при розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами

88. Відповідно до частини тринадцятої статті 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.…

Велика Палата ВС, постанова від 14.01.2026 у справі № 361/161/13-ц, п. 88, 89, 90 · цитують у 445 рішеннях · текст рішення

З 15 грудня 2017 року ЦПК України не допускає одноособового постановлення суддею‑доповідачем ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження; суддя‑доповідач одноособово може вирішувати лише питання залишення апеляційної скарги без руху.

Правовідносини: апеляційне провадження — порядок вирішення питання про залишення апеляційної скарги без руху, повернення, відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження; склад суду для прийняття таких рішень.

12.1. Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу, застосовуються положення його статті 185 (частини перша та друга статті 357 ЦПК України). 12.2. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.02.2021 у справі № 263/4637/18, п. 12.1, 12.4, 13, 14 · цитують у 199 рішеннях · текст рішення

Термін «суд апеляційної інстанції», вжитий у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, має тлумачитися як колегія суддів апеляційного суду у складі трьох суддів (з урахуванням загальних положень про склад суду, який здійснює апеляційний перегляд).

Правовідносини: визначення складу апеляційного суду для вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження; тлумачення поняття «суд апеляційної інстанції».

14. За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів. 15.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.02.2021 у справі № 263/4637/18, п. 14, 15, 16 · цитують у 199 рішеннях · текст рішення

У разі якщо апеляційний суд помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити апеляційний суд у складі колегії з трьох суддів; Велика Палата не оцінює такі доводи касаційної скарги у зв'язку з цим.

Правовідносини: переоцінка поважності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та порядок перегляду рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

10. Позивачка звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Проте апеляційний суд у складі судді-доповідача відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки визнав неповажними наведені позивачкою підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.02.2021 у справі № 263/4637/18, п. 10, 17 · цитують у 199 рішеннях · текст рішення

Спори про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що виникають із цивільних, житлових та інших правовідносин, підлягають розгляду загальними (цивільними) судами, якщо законом не визначено інший вид судочинства; предмет спору та суб’єктний склад визначають юрисдикцію.

Правовідносини: визначення юрисдикції у спорах про визнання майнових прав, що випливають із цивільних/житлових правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.…

Велика Палата ВС, постанова від 15.05.2019 у справі № 761/10028/15-ц · цитують у 12 рішеннях · текст рішення

Участь третіх осіб у справі та їх правовий статус не визначають юрисдикційність спору; юрисдикцію визначають правовий статус сторін по позову та предмет правовідносин між ними.

Правовідносини: визначення юрисдикції за суб’єктним складом сторін та роллю третіх осіб

Відповідно до статті 34 ЦПК України передбачена можливість участі у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. За будь-яких обставин участь третіх осіб у справі, а також їхній правовий статус не може бути визначальним при визначенні юрисдикційності справи, оскільки суб`єктна юрисдикція визначається відповідно до правового статусу сторін спору, а предметна - за змістом правовідносин, які виникли між сторонами. Позовні вимоги стосуються речового права на земельну ділянку, що належить фізичній особі, на яку заявлені речові права іншої особи, яка є юридичною особою. З огляду на вказане безпідста…

Велика Палата ВС, постанова від 09.10.2019 у справі № 387/1095/17 · цитують у 11 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.