Розділ IV. ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 6. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
1. Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
2. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Зокрема, у справі № 645/6335/20 Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2023 року дійшов висновку про те, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, однак від такого підходу до застосування норм права відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024…
Касаційна скарга мотивована тим, апеляційний суд фактично відступив від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) і неправильно їх розтлумачив.
Незважаючи на те, що суди помилково вказали на можливість розгляду указаних вимог у порядку адміністративного судочинства, посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, від яких відступила Велика Палата Верховного Суду у постанові…
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (зокрема факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу), підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції в порядку окремого провадження за правилами ЦПК України.
Правовідносини: цивільні правовідносини щодо встановлення юридичних фактів (наприклад, факт спільного проживання без шлюбу).
88. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. 89. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. 90.…
Апеляційне рішення, яке залишає без змін рішення суду першої інстанції, має бути вмотивованим; відсутність мотивування або залишення рішення без обґрунтування при одночасному спростуванні підстав першої інстанції є порушенням процесуального права та тягне передання справи на новий розгляд відповідно до ч. 4 ст. 411 ЦПК.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо мотивування апеляційних рішень і підстав направлення справи на новий розгляд
55. Апеляційний суд у порушення статей 212-214, 303, 316 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) взагалі не навів мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову, хоча спростував наявність підстав, з яких районний суд виходив відмовляючи у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Відтак, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права. 56. За правилами ч. 4 ст. 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.…
Апеляційний суд при скасуванні рішення суду першої інстанції і ухваленні нового рішення зобов'язаний надати належну мотивування відповідно до процесуального закону (зокрема ст. 309, 316 ЦПК); відсутність такого мотивування є підставою для скасування рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку.
Правовідносини: порядок апеляційного перегляду та підстави для касаційного скасування рішень
Суд апеляційної інстанції, незважаючи на вимоги ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи та обставини справи, без зазначення підстав, передбачених статтями 309, 316 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, безпідставно скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення.…
Апеляційний суд зобов'язаний по окремості оцінити кожне оспорюване висловлювання, вказати, якими доказами воно підтверджується або спростовується; формальне узагальнення про «оцінні судження» без аналізу доказів є порушенням процесуальних норм.
Правовідносини: процесуальні вимоги до мотивування рішень у справах про захист немайнових прав; оцінка доказів по пунктах позову.
Апеляційний суд у порушення вимог статей 212-214, 303, 316 ЦПК України 2004 року не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, навівши оспорювань позивачем поширену відносно нього інформацію, формально і узагальнююче вказав, що вони є вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора статей – ОСОБА_3 про особу ОСОБА_1 та містять у собі виключно оціночні судження. При цьому апеляційний суд: не дав окремо кожному із висловлювань, які просив спростувати позивач, а також у їх взаємозв`язку належної правової оцінки; не зазначив, якими доказами, поданими відповідачами, ці обставини підтверджуються; якими доказами, поданими позивачем, вони спростовуються; не встановив, чи наведені в інфор…
Право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникають після одержання документа, що посвідчує право, та його державної реєстрації; при цьому суд при вирішенні спору зобов'язаний перевірити, чи були встановлені межі такої ділянки у натурі відповідно до ст.125 ЗК і чи накладаються вони на іншу ділянку.
Правовідносини: Спори про виникнення, обсяг і колізії прав на земельні ділянки (зокрема при претензіях про накладання меж і витребування земель).
Відповідно до вимог частини першої, третьої статті 125 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Судами у порушення вимог статей 212-214, 303, 316 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) не встановлено чи виникло у ДП «Міжнарод…