Ст. 232. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків

Чинна редакція від 15.12.2017 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 6. Розгляд справи по суті → § 3. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання.

5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо відповідач не з'явився внаслідок ненадходження належного повідомлення і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правовідносини: підстави для скасування заочного (заочного/дефолтного) рішення

32. Відповідно до частини першої статті 232 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Велика Палата ВС, постанова від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14ц, п. 32 · текст рішення

Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача, ухвалив заочне рішення, відповідач має право заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд заочного рішення, а в разі відмови — у апеляційній скарзі на заочне рішення.

Правовідносини: заявлення та розгляд питань позовної давності при перегляді заочного рішення і в апеляції

56. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. 57.…

Велика Палата ВС, постанова від 17.04.2018 у справі № 200/11343/14ц, п. 56, 73 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.