Ст. 228. Порядок з’ясування обставин справи та дослідження доказів

Чинна редакція від 15.12.2017 · Кодекс України набрав чинності 01.09.2005

Розділ III. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ → Глава 6. Розгляд справи по суті → § 3. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

1. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

2. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з’ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Редакції цієї статті

2017-12-15 — чинна · що змінилося
2004-03-18 — діяла до 2017-12-14

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Суд, який вирішує спір про правомірність дій державного виконавця з підстав переривання строку пред'явлення виконавчого документа, повинен встановити факти і надати обґрунтування, зокрема що саме стало підставою для переривання, коли і чому відбулося переривання та поновлення строку; відсутність такого дослідження або порушення процесуальних вимог є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд.

Правовідносини: цивільне судочинство щодо оскарження дій виконавця; процесуальні вимоги до встановлення фактів, що мають значення для рішення

Зазначивши в рішенні про те, що строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання перервався, суди взагалі не навели жодних доводів на обґрунтування вказаних висновків та доказів на їх підтвердження. Суди на порушення вимог статей 228, 229 ЦПК України навіть не встановили обставин, з якими закон пов'язує вирішення даного спору, зокрема, що слугувало підставою для переривання цього строку, коли саме він перервався та у зв'язку з чим, коли поновився перебіг строку. Зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору. З огляду на викладене, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статей 263 - 265 ЦПК України щодо законності, обґрунтованос…

Велика Палата ВС, постанова від 10.04.2019 у справі № 461/4349/16-ц · текст рішення

ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який ухвалив заочне рішення, за письмовою заявою відповідача).

Правовідносини: порядок перегляду заочних судових рішень у цивільному процесі

Отже, ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача).

КЦС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 25.03.2019 у справі № 462/3542/16-ц · цитують у 29 рішеннях · текст рішення

Апеляційний перегляд заочного рішення здійснюється судом вищої інстанції; апеляційну скаргу можуть подавати сторони, інші учасники справи та особи, чиї права вирішено, при цьому відповідач має право апелювати заочне рішення лише в обставинах, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини: апеляційне оскарження заочних рішень

При цьому до основних ознак апеляційного перегляду заочного рішення можна віднести наступні: а) здійснюється судом вищестоящої інстанції; б) апеляційну скаргу можуть подати сторони (відповідач лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Процесуальним законом встановлено спеціальний порядок перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив, виключно за письмовою заявою відповідача; оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку можливе лише у разі залишення такої заяви без задоволення або у разі ухвалення повторного заочного рішення.

Правовідносини: способи і підстави оскарження заочних рішень відповідачем

Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення.

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.