1. При одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.
При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи.
2. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов’язків, про що постановляє ухвалу.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Апеляційне рішення, яке залишає без змін рішення суду першої інстанції, має бути вмотивованим; відсутність мотивування або залишення рішення без обґрунтування при одночасному спростуванні підстав першої інстанції є порушенням процесуального права та тягне передання справи на новий розгляд відповідно до ч. 4 ст. 411 ЦПК.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо мотивування апеляційних рішень і підстав направлення справи на новий розгляд
55. Апеляційний суд у порушення статей 212-214, 303, 316 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) взагалі не навів мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову, хоча спростував наявність підстав, з яких районний суд виходив відмовляючи у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Відтак, рішення суду апеляційної інстанції в цій частині є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.
56. За правилами ч. 4 ст. 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.…
Велика Палата ВС, постанова від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц, п. 55, 56, 57 · цитують у 145 рішеннях · текст рішення
Позовна давність та початок її перебігу визначаються нормами ЦК України (загальна давність — три роки, початок відліку за ст. 261 ЦК); обставину спливу позовної давності повинна підтверджувати сторона, яка на неї посилається, а суд зобов'язаний належним чином перевірити та оцінити докази щодо застосування цієї підстави відповідно до положень ЦПК (ст. 212–214 ЦПК).
Правовідносини: цивільно-правові відносини щодо застосування позовної давності та процесуальні обов'язки суду при перевірці доказів
У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу).
Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).
Визначення початку відліку позовної давності міститься в статті 261 ЦК України, відповідно до частини першої якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або пр…
Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 465/650/16-ц · цитують у 106 рішеннях · текст рішення
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; суд зобов'язаний оцінити належність, допустимість і достовірність доказів та викласти мотиви прийняття чи відмови від доказів, а відсутність таких мотивувань у заочному рішенні є порушенням, що підлягає виправленню (скасуванню).
Правовідносини: вимоги до змісту та обґрунтованості судового рішення, зокрема заочного рішення
41. Загальні вимоги до судового рішення були встановлені у статті 213 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції, згідно з якою рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
42.…
Велика Палата ВС, постанова від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц, п. 41, 42, 43, 44, 45 · цитують у 79 рішеннях · текст рішення
Подача боржником скарги на рішення та дії державного виконавця в межах виконавчого провадження не забезпечує відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення; вимоги, сформульовані в такій скарзі щодо визнання неправомірними проведення торгів і перерахування коштів, підлягають залишенню без розгляду.
Правовідносини: відносини щодо розгляду скарги боржника в межах виконавчого провадження про визнання торгів неправомірними
Ураховуючи той факт, що подання боржником скарги на рішення та дії державного виконавця не забезпечує йому відновлення порушених прав на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення, наведені у скарзі ОСОБА_3 вимоги у частині визнання неправомірними проведення торгів з оголошенням переможця та перерахування коштів за результатами проведених торгів належить залишити без розгляду.
Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 1421/5229/12-ц · цитують у 54 рішеннях · текст рішення
Якщо право на нерухоме майно вже оформлено на стягувача, ефективним способом захисту прав боржника є пред'явлення позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, а не оскарження в межах судового контролю за виконанням судових рішень; до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.
Правовідносини: спори про відновлення права власності на нерухоме майно після його відчуження в процедурі виконання
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).…
Велика Палата ВС, постанова від 04.07.2018 у справі № 1421/5229/12-ц · цитують у 54 рішеннях · текст рішення
Визначення характеру спірних правовідносин і вибір норми права, яка підлягає застосуванню, належить до обов'язків суду; рішення має бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи.
Правовідносини: процесуальне визначення характеру правовідносин і застосування матеріального права у цивільному провадженні
Статтею 213 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.…
Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 444/1786/15 · цитують у 14 рішеннях · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.