1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
3. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
4. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
5. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Правові позиції Верховного Суду
Процедура завершення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з послідовних дій (укладення угоди, спільне повідомлення суду, роз’яснення судом наслідків, перевірки умов) і затвердження мирової угоди є сукупністю процесуальних дій, оформлених одним процесуальним актом — ухвалою; тому ці процесуальні рішення не розглядаються як два незалежні акти.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо порядку укладення, перевірки та затвердження мирової угоди і закриття провадження
59.…
Велика Палата ВС, постанова від 27.11.2024 у справі № 185/8179/22, п. 59, 60 · цитують у 17 рішеннях · текст рішення
Позовна заява має чітко визначати, які позовні вимоги та до яких саме відповідачів пред'явлено; невизначеність позову та відсутність такого розмежування позбавляють суд можливості встановити предметну й суб'єктну юрисдикцію і свідчать про порушення принципу диспозитивності.
Правовідносини: цивільне судочинство — позовні заяви за участю кількох відповідачів і визначення підсудності/предмета позову.
Дійсно, позов подано як до фізичних, так і до юридичних осіб. Разом з тим прокурором не зазначено, які позовні вимоги до кого з відповідачів заявлено, так як у такому разі кожен з відповідачів може заперечувати та заявляти клопотання, зустрічні вимоги щодо кожної із заявлених вимог. Позов не містить посилання на те, що вказані вимоги об'єднані спільним предметом чи мають спільні підстави.
Суд не наділений повноваженнями визначати, яка саме вимога і в якому обсязі заявлена до конкретного відповідача, оскільки такі дії будуть свідчити про порушення судом принципу диспозитивності.…
Велика Палата ВС, постанова від 12.12.2018 у справі № 367/2259/15-ц · цитують у 12 рішеннях · текст рішення
Позовна заява може бути залишена судом без розгляду за п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України тільки за умови, що позивач належним чином повідомлений та двічі поспіль не з'явився; відсутність доказів належного повідомлення виключає підстави для залишення позову без розгляду.
Правовідносини: процесуальні наслідки неявки позивача та порядок залишення позову без розгляду
Крім того, постановивши 08 вересня 2017 року ухвалу про залишення позову ОСОБА_7 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України за відсутності в матеріалах справи доказів про належне повідомлення позивача про призначення судових засідань, ОСОБА_5 допустила істотне порушення норм процесуального права під час здійснення нею правосуддя, що унеможливило учасникам судового процесу реалізувати надані їм процесуальні права та виконати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.…
Велика Палата ВС, постанова від 11.04.2019 у справі № 9901/894/18 · текст рішення
Висновок суду першої інстанції про неможливість розгляду позовних вимог кредитора до позичальника є передчасним і не відповідає нормам цивільного процесуального права, оскільки заочне рішення, на яке посилалися суди, було скасоване і позов залишено без розгляду, а отже відсутні підстави для закриття провадження за п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК.
Правовідносини: цивільне процесуальне провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором (відносини кредитор–позичальник).
Посилаючись на набрання зазначеним заочним рішенням законної сили, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив висновок пронаявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_3 згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України.
Разом з тим суди не врахували доводи ПАТ «Дельта банк» про те, що заочне рішення Автозаводського районного суду м.…
Велика Палата ВС, постанова від 31.10.2018 у справі № 524/4770/15-ц · текст рішення
Неналежне мотивування ухвал про затвердження мирових угод, зокрема відсутність обґрунтування підстав для виходу за межі позовних вимог або перевірки відповідності умов мирової угоди закону, може свідчити про порушення права на справедливий суд і становити дисциплінарний проступок за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Правовідносини: затвердження мирових угод; вимоги щодо мотивування судових ухвал; захист права на справедливий суд
Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП.
123. Як убачається з матеріалів справи, листом в. о. керівника секретаріату ВРП ОСОБА_14 від 26 квітня 2021 року № 13476/0/9-21 на адресу Октябрського районного суду міста Полтави суддю ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд скарги, поданої адвокатом у її інтересах, відбудеться 11 травня 2021 року о 10 годині. Повідомлення аналогічного змісту надіслано представниці судді ОСОБА_1 - адвокату Іщенко Ю. А.
124.…
Велика Палата ВС, постанова від 16.11.2023 у справі № , п. 123, 124, 137, 167 · текст рішення
Ухвалення судом рішення про права та обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі, є неприпустимим; невжиття заходів щодо залучення таких осіб (наприклад органів місцевого самоврядування або ДАБІ), якщо рішення може вплинути на їхні права та обов’язки, може містити ознаки дисциплінарного проступку за підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Правовідносини: процесуальне приєднання третіх осіб при затвердженні мирових угод; захист прав третіх осіб
171. Як убачається з оскаржуваного рішення відповідача, ВРП визнала правильною оцінку дисциплінарного органу дій судді ОСОБА_1 щодо позбавлення Полтавської МР та ДАБІ України права реалізувати їхні права та обов`язки у зв`язку з незалученням їх до участі у справі, що свідчить про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків).
172.…
Велика Палата ВС, постанова від 16.11.2023 у справі № , п. 171, 172, 174, 180, 187 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.
Ми використовуємо Google Analytics, щоб бачити, якими сторінками користуються.
Без вашої згоди аналітика не запускається і жодних файлів cookie не встановлює.
Докладніше — у політиці конфіденційності.