Розділ II. НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Спір щодо стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника-юридичної особи та поручителів-фізичних осіб слід розглядати в одному провадженні, і такий спір в цілому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Правовідносини: спори про стягнення заборгованості за кредитним договором між юридичною особою-кредитором, юридичною особою-позичальником та фізичними поручителями
48. Згідно з частиною другою статті 318 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду (близькі за змістом приписи передбачені частинами першою - третьою статті 370 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду). 49. 10 березня 2015 року Апеляційний суд Одеської області, розглянувши апеляційну скаргу позичальника на заочне рішення, ухвалою залишив останнє без змін.…
Від висновку в цій справі відступили. Перевірте, чи стосується відступ саме тієї позиції, на яку збираєтеся послатися.
Саме з цього виходила Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від правового висновку щодо застосування вищезазначених норм процесуального права у подібних правовідносинах (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18), від 17 квітня 2018 року у справі №…
Саме з цього виходила Велика Палата Верховного Суду відступаючи від правового висновку щодо застосування вищезазначених норм процесуального права у подібних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18), від 21…
Позовні вимоги кредитора до кількох відповідачів, якщо вони є однорідними та нерозривно пов'язаними між собою, мають розглядатися в одному провадженні одним судом; спільний розгляд таких вимог не створює солідарного обов'язку між поручителями.
Правовідносини: процесуальний порядок розгляду позовів кредитора до боржника та кількох поручителів (об'єднання вимог в одному провадженні)
35. Позовні вимоги до кількох відповідачів мали розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, зокрема, нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з них залежало вирішення інших. Такий розгляд не допускався, коли була відсутня спільність предмета позову. 36. Стаття 554 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.…
Суди повинні дослідити умови кредитного договору щодо порядку реалізації права кредитодавця на дострокове повернення, факт вручення поручителеві вимоги та обґрунтованість розрахунку заборгованості; невстановлення цих обставин унеможливлює повне, всебічне й об'єктивне з'ясування справи.
Правовідносини: дослідження доказів і встановлення обставин у позовах про стягнення заборгованості за кредитним договором
43. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили умови кредитного договору щодо порядку реалізації позивачем права на дострокове повернення кредиту, а також вимогу від 10 липня 2013 року № 122-11/50847 на предмет її вручення поручителеві, це унеможливило повне, всебічне й об`єктивне встановлення обставин справи. 44. Позичальник у касаційній скарзі також вказує на те, що суди не дослідили зроблений позивачем розрахунок заборгованості. 45. Велика Палата Верховного Суду з цим погоджується. Суди першої й апеляційної інстанцій задовольнили вимогу позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 140 894,21 грн.…
Позовні вимоги, які є однорідними та нерозривно пов'язані між собою (наприклад, вимоги кредитора до позичальника і до поручителів за тим самим кредитним договором), повинні розглядатися в одному провадженні одним судом; розгляд частин одного й того самого предмета вимог судами різних юрисдикцій порушує принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи.
Правовідносини: процесуальні відносини щодо об'єднання/розгляду однорідних позовних вимог проти кількох відповідачів в одному провадженні
28. Крім того, вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до позичальника, який є юридичною особою, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до поручителів, які є фізичними особами та несуть солідарну відповідальність з позичальником, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, що випливає, зокрема, зі змісту частини другої статті 160 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій), оскільки дослідження одного і того ж предмета та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. 29.…
Факти, які доводять правомірність вимог про витребування майна (титульне право володільця, незаконність вибуття майна, відсутність у відповідачів підстав для володіння та наявність майна в натурі), мають бути встановлені щодо всіх відповідачів, тому доцільним є розгляд спору в межах одного провадження.
Правовідносини: доказування при позовах про витребування майна; організація доказового дослідження
36. Предметом доказування у цій справі є факти, які підтверджують правомірність вимог про витребування власником спірних приміщень з чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують: суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно; незаконність вибуття останнього з володіння позивача; відсутність у відповідачів юридичних підстав для збереження володіння таким майном; наявність витребуваного майна в натурі у незаконному володінні відповідачів. Зазначені обставини треба встановити щодо всіх відповідачів, від яких позивач витребовує спірні приміщення. Тому доцільним є розгляд і вирішення спору в межах одного провадження. 37.…
Ефективний судовий захист інтересів держави в подібних спорах забезпечується розглядом справи в межах одного цивільного провадження; розділення провадження між різними юрисдикціями порушує принцип юридичної визначеності і може знизити ефективність виконання рішення суду.
Правовідносини: вибір юрисдикції для комплексних спорів про майно держави
37. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що ефективний судовий захист інтересів держави буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи за правилами цивільного судочинства.…