В разі невиконання боржником у визначений судом строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто виконати певні дії, крім передачі майна або сплати грошових сум, судовий виконавець складає акт про невиконання рішення.
Якщо в рішенні зазначені наслідки його невиконання, передбачені статтею 207 цього Кодексу, то складений акт передається судді за місцем виконання, який постановляє ухвалу про застосування зазначених у рішенні наслідків у зв'язку з невиконанням боржником певних дій.
Якщо в рішенні не зазначені наслідки його невиконання, складений акт передається до суду за місцем виконання, який вирішує питання про порядок виконання рішення відповідно до правил, викладених у статтях 204 і 366 цього Кодексу.
При невиконанні у встановлений судом строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути вчинені тільки боржником (частина друга статті 207 цього Кодексу), складений акт передається судовим виконавцем до суду за місцем виконання. Питання про невиконання рішення вирішується в судовому засіданні. Стягувач і боржник повідомляються про час і місце засідання, проте неявка їх не є перешкодою для розгляду питання про невиконання рішення. Суд, встановивши, що рішення боржником не виконано, може накласти на боржника штраф у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і призначити йому новий строк для виконання рішення. Штраф стягується з боржника в доход держави.
При повторному і наступних порушеннях боржником встановлених строків для виконання рішення розмір штрафу, передбачений частиною четвертою цієї статті, може бути збільшено втричі. Сплата штрафів не звільняє боржника від обов'язку виконати передбачені рішенням суду дії.
На ухвали з питань, зазначених у цій статті, може бути подана скарга, внесено окреме подання.
( Стаття 417 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-10 від 20.03.85; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 27/96-ВР від 02.02.96 )